Порушена цiлiснiсть оболонки скафандра…
Виконуеться ЕКСТРЕНИЙ РЕМОНТ аферентних вузлiв взаемодii…
УВАГА!
Потiм прийшов бiль з-пiд самого серця – тупий i неясний, вiн немовби тоншав, витягувався кудись у низ живота… А ногам, i особливо пiдошвам, було так тепло-тепло, аж гаряче…
Налаштування первинноi вiзуалiзацii…
Вiдновлення клiтинних волокон…
Монiторинг систем графiчноi iндикацii…
Тьма немовби прорiзалась мрякою, мерехтiнням, сiруватою млою; ii кубла сповзли з пульсуючого рiзнобарвного розмаю iндикацii, i тут же крiзь пасма сiруватоi мли проступили обриси якогось шорсткого зубчатого жолоба, чогось такого…
Встановлення шифрованого з’еднання…
Сканування базових частот…
Джерело трансляцii: Lieutenant KYLE DAWSON
Липка i розпливчата, перемежована кислотно-ядучими потоками iнформацii дiйснiсть ураз якось уся зарипiла, а чи швидше ЗАХРИПІЛА, i зашелестiла, i завила далекими сиренами…
– Я… – видихнула Оля, немов кашлянула чи ii ураз знудило. – Що…
– Олю!
Голос знайомий, але вона не вгадувала власника…
– Хвала богам, ви мене чуете!.. Вона в нормi, я ii пеленгую…
– Mashallah!.. – iзнов знайомий голос, жiночий. – Тягнiть ii на борт, хутко!
– Олю, не рухайтесь! – той самий, чоловiчий. – Нiчого не робiть, чуете мене?
Але вона зробила. Ледь-ледь пiдняла голову, оглядiлась… i застогнала.
– Нi…
Їi живiт передавило чимось громiздким i, ймовiрно, важезним, якоюсь напiвпрозорою дугою на кшталт балки чи комунiкативного перекриття – пiд його шорсткою мутнуватою поверхнею пробiгали тьмянi зiрницi iнформацiйного трафiку…
– Нi…
Ще стогiн. Вона уперлась руками в ту балку, ту дугу, ворухнула й ногами, але ноги не слухались, i вона сама тих нiг не одчувала немовби… немовби тих нiг не було. Саме лиш непевне тепло десь на рiвнi пiдошов…
– Що…
Вона глянула ще i угледiла бiльш детально – якийсь немов жолоб, i вона в ньому лежить горiлиць, передавлена напiвпрозорою балкою, балка проблискуе чахлим iнфопотоком, а аж там далi, де мали б бути Олинi ноги, нiяких нiг не видно, а лиш клекоче та свище на iхньому мiсцi якесь чудернацьке райдужне полум’я, iй-богу, райдужне – переливаеться всiма можливими кольорами… І слiпить.
ПОМИЛКА вiзуалiзацii…
Свiтло померкло, i поверх стемнiлого полум’я замигала яскраво-червона хрестовина – немовби перекреслюючи його…
УВАГА! Зафiксовано значнi зовнiшнi пошкодження…
Вториннi елементи живлення НЕДОСТУПНІ…
Батареi РОЗРЯДЖЕНІ…
Функцiонал скафандра ОБМЕЖЕНО…
Система пiдтримуе вашу ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ…
…
Ізолюйте ДЖЕРЕЛО ВИПРОМІНЮВАННЯ!
– Що?… – кволо простогнала Оля, не розумiючи.
Температура КРИТИЧНА!
Тиск КРИТИЧНИЙ!
Фон КРИТИЧНИЙ!
Атмосфера НЕПРИДАТНА!
Шолом-маска активована i ОЧІКУЄ…
Негайно покиньте НЕБЕЗПЕЧНУ ЗОНУ!
– Що за…?
Вхiдний сигнал на БАЗОВІЙ ЧАСТОТІ…
– Олю!..
– Кайле?…
Вона видихнула iм’я i лиш потiм втямила, кому воно належить.
– Що я…? Що зi мною? Я не… – залопотiла вона.
– Олю, спокiйно! Заспокойтесь i розслабтесь… У нас обмаль часу – зараз я вас звiдти витягну.
– Я не розумiю…
– Немае часу, просто лежiть спокiйно!.. Я вже вас бачу, чудово…
