Економiка XXI: краiни, пiдприемства, людини
Олексiй Леонiдович Геращенкo
Ми живемо в економiчному свiтi, але часто намагаемося створити своi власнi закони економiки. За великим рахунком, економiка – це не стiльки точна наука, скiльки сфера закономiрностей, якi щодня виникають у нашому життi у виглядi цiни, курсу валют, ситуацiй на роботi, рiшень про покупки i безлiчi iнших подiй. Ми можемо точно вирахувати траекторiю руху небесних тiл, проте нерiдко свое наступне економiчне рiшення передбачити не в змозi. Адже у центрi економiчних знань стоiть дивовижна i непередбачувана iстота – людина.
У цiй книжцi ви дiзнаетеся про еволюцiю економiчних поглядiв i найсучаснiшi пiдходи XXI столiття, розглянете питання економiчноi успiшностi на рiзних рiвнях – краiни, пiдприемства та людини. Книжка написана так, щоб бути цiкавою економiсту i зрозумiлою неекономiсту. Вона ставить питання i змушуе замислитися, спроектувати тi чи iншi описанi явища на життя людини й дае можливiсть краще зрозумiти економiчний свiт.
2-ге видання, перероблене i доповнене.
Олексiй Леонiдович Геращенко
Економiка ХXI: – краiни – пiдприемства – людини
© О. Л. Геращенко, 2016
© М. В. Скоробогатов, переклад украiнською, 2016
© В. М. Карасик, художне оформлення, 2016
Чому тобi варто прочитати цю книгу
Цю книгу написано для людей, що живуть в економiчному свiтi. Взагалi-то всi ми в ньому живемо. Купуемо, продаемо, отримуемо доходи, платимо податки, на нашi емоцii впливають курс валют i ставка по кредитах, якi, в свою чергу, залежать вiд наших емоцiй; ми залишаемо собi заощадження на майбутне, порiвнюемо свiй рiвень доходу з iншими тощо. Це i е економiчний свiт.
Цю книгу написано так, щоб ii змiг прочитати абихто. Прочитати, зрозумiти i щось змiнити у своему життi. Напевно, кожна книга трохи змiнюе нас. Ця покликана зробити наше перебування в економiчному свiтi комфортнiшим i приемнiшим, сприяти економiчнiй успiшностi.
Спочатку ми розберемось, як працюе весь економiчний механiзм i що робить цiлi громади й краiни економiчно успiшними. Ми зрозумiемо, навiщо економiцi банки, що таке грошi, як виникае iнфляцiя, навiщо потрiбнi податки, чому розподiл доходiв часто здаеться нам таким несправедливим i чи можна це виправити. Дiзнаемося, як вiдбувалась еволюцiя економiчноi думки, чому трапляються кризи i про що досi сперечаються економiсти.
Потiм ми перейдемо до питання роботи пiдприемства в економiчнiй системi. Розберемося в секретах пiдприемницького успiху, в тому, що таке прибуток, i як бiзнесу вдаеться досягти фiнансовоi успiшностi. Зрозумiемо, якими характеристиками можна описати пiдприемство, що таке його фiнансова звiтнiсть, якi рiшення доводиться приймати менеджерам i як домоглися успiху тi пiдприемства, котрi наразi мають найвищу вартiсть у свiтi. Ми розберемося в тому, як оцiнити бiзнес-iдею i розробити бiзнес-план, розглянемо бiзнес як вираз людських iдей i творчостi. Зрозумiемо, як працювати з iдеею, що в нас виникае, i як визначити, чи е вона перспективною для того, щоб втiлити ii в бiзнес.
Останню частину буде присвячено персональнiй ефективностi. У кожного з нас е резерв можливостей для полiпшення свого фiнансового становища. Існують як загальнi принципи управлiння персональними фiнансами, так i тi, що пiдходять саме тобi. Про активнi i пасивнi доходи, про те, якого розмiру колись стане пенсiя i чи варто на неi покладатися, про збереження заощаджень, про вибiр мiж стабiльною зарплатнею i нестабiльним доходом пiдприемця, а також про те, якi професii, скорiш за все, опиняться пiд загрозою зникнення, а якi натомiсть матимуть попит.
Стати економiчно ефективним самостiйно, досягти результату для пiдприемства й жити в економiчно квiтучiй краiнi – хiба не гiдна задача? Кожен з нас створюе свiт, в якому ми всi живемо. Економiка не схожа на фiзику чи хiмiю, тi можуть обiйтися без людей, адже процеси всерединi сонячного ядра не залежать вiд нашого ставлення до них, а економiка створена людьми; вона – iхня похiдна, така ж незвiдана, як i сама людина.
Як стати економiчно успiшним i жити в свiтi, де iншi люди також досягають успiху? Насамперед – прочитати цю книгу; можливо, ти знайдеш тут вiдповiдi на деякi запитання. Але пам’ятай: поставити найголовнiшi питання i дати найголовнiшi вiдповiдi можеш тiльки ти.
Частина 1
Економiка краiни
Замiсть вступу
– Послухайте, друже мiй, чого хочуть усi цi люди?
– Грошей, звичайно ж – грошей.
– Тож дайте iм грошей! Ви ж можете все!
– Так, я мiг би, але що це змiнить?
– Вони отримають те, чого хочуть!
– Чого ж вони хочуть?
– Та ви ж самi щойно сказали. Грошей! Їм потрiбнi грошi!
– О нi, вони помиляються. Якщо я дам iм грошей, вони збагнуть, що це нiчого не вирiшило.
– Чому ж?
– Замiсть того щоб працювати стараннiше, вони побiжуть купувати всiлякi непотрiбнi дурницi.
– Стривайте, але тодi торговцi й виробники будуть радi, вони продадуть усе, що мають, i…
– І пiдвисять цiни. Коли ти бачиш чергу з грошима i брак продукцii, то пiдвищуеш цiну, адже за твоiм продуктом полюе забагато грошей.
– Але цi люди встигнуть купити те, про що мрiяли!
– Можливо, першi з них. Першi завжди збирають вершки. Останнiм або нiчого не лишиться, або буде надто дорого й не вистачить навiть тих грошей, що ми iм дамо.
– Але хоч частина з них стане багатшими?
– Ненадовго, потiм все стануть бiднiшими.
– Але хiба в нас е вибiр? Вони ломляться у дверi, вони iх виламають, вони розiрвуть нас на шматки!
– Так, людина в розпачi робить безглуздi вчинки, хоча вона i в iнших станах робить iх iз завидною регулярнiстю.
– Чого вони хочуть?
– Покарати нас. І знайти грошi. Вони борються з несправедливiстю.
– Слухайте, тож пояснiть iм, що грошi тут не допоможуть, чи не так?
– Так, грошi – це завжди наслiдок, а не причина. Я багато можу розповiсти про це – не знаю лише, чи встигну, бо дверi вже трiщать. Не думаю, що зможу переконати iх. Люди, як правило, впевненi у своiй правотi. Хоч узагалi я багато знаю про грошi. Я економiст, а цi люди знають про грошi навiть бiльше, нiж тi, у кого вони е.
– Економiст? А хто такi економiсти?
– Так вiдразу й не вiдповiси. Взагалi, це люди, що займаються економiкою.
– Так, це багато що пояснюе. Цiную ваш сарказм. І що ж таке економiка?
– Якщо я вiдповiм, що це те, чим займаються економiсти, вас це влаштуе?
– Нi, не влаштуе.
– Добре, тодi я розповiм докладнiше. Адже ми всi займаемось економiкою, навiть якщо не усвiдомлюемо цього.
Як виникла економiка? Історiя економiчних поглядiв
Економiка не набагато молодша за людину розумну. Homo sapiens вийшов з печери, озирнувся i швидко усвiдомив, що для комфортного життя мало забити мамонта. Його потрiбно правильно розподiлити мiж членами племенi так, щоб зберегти стимули для майбутнього полювання, з’iсти не надто багато, щоб зберегти запас. Йому важливо показати, хто головний, кому перепаде найбiльша i найсмачнiша частина здобичi, зберегти кiстки на будiвництво хатини.
