Or queste son tre virt? cardinale,
La gola, e’l culo, e’l dado, come io t’ho detto.[15 - «Чи вiрить вiн у Христа або Магомета? Тодi вiдповiв Маргутте: «Сказати тобi коротко, – я не вiрю нi в чорне, нi в блакитне, а вiрю в каплуна вареного або, якщо хочеш, в смаженого… Але над усе я вiрю в добре вино i вiрю, що той, хто в нього вiрить, буде врятований. Отже, три основнi чесноти, як я тобi сказав, – обжерливiсть, непотребство, гра».]
Звернiть, будь ласка, увагу, що Крешiмбенi,[16 - Крещiмбенi (Crescimbeni G.-А., 1663–1728) – iталiйський письменник, заснував у 1690 р. академiю «Аркадiя». Видрукував збiрник вiршiв, написав ряд статей про лiтературу, «Історiю народноi поезii» та «Історiю «Аркадii».] без усяких вагань помiстивши Пульчi в ряду справжнiх епiчних поетiв, каже, йому на вибачення, що це найскромнiший i найпомiркованiший iз письменникiв свого часу: «il pl? modesto e moderato scrittore». Нема сумнiву, що вiн був попередником Боярдо i Арiосто. Це завдяки йому прославилися в Італii Роланди, Рено, Олiв’е та Дюдони,[17 - Роланд, Рено, Олiв’е, Дюдон – героi Боярдо i Арiосто.] i вiн майже дорiвнюе Арiосто чистотою мови.
Недавно вийшло дуже хороше видання його con liсеnza de’ superiori.[18 - Соn liсеnzа de’auperiori – з дозволу влади.] Звiсно, це не я його пустив у свiт; коли б наша Дiва говорила так само безсоромно, як отой Маргутте, син турецького священика та грецькоi черницi, я остерiгся б ii друкувати.
У «Жаннi» не знайдеться й таких смiливих мiсць, як у Арiосто; тут ви не зустрiнете святого Іоанна, що живе на Мiсяцi i говорить так:
Gli scrittori amo, e fo il debito mlo,
Che al vostro mondo fu scrittore anche io.
……………………………………………
E ben convenne al mio lodato Cristo
Rendermi guiderdon di si gran sorte, i т. д.[19 - Переклад вiршiв: «Люблю письменникiв. Це мiй обов’язок, – адже у вашому свiтi я теж був письменником… Було дуже вигiдно прославленому мною Христовi винагородити мене за таку велику долю».]
Це надто смiливо; i тут святий Іоанн дозволяе собi те, чого нi один святий у «Дiвi» нiколи собi не дозволить. Виходить, що Ісус зобов’язаний своею божественнiстю тiльки першiй главi Іоанна i що цей евангелiст йому пiдлестив. Вiд цього тхне соцiнiанством.[20 - Соцiнiанство – протестантське вчення, назване iм’ям Соцiна (Sozzini Lеlio, 1525–1563), який вiдкидав божественнiсть Христа.] Наш стриманий автор остерiгався таких крайнощiв.
Так само вельми нас тiшить, що наш скромний автор не наслiдував жодного iз наших старовинних романiв, iсторiю яких написали учений епископ авраншський Гюе[21 - Єпископ Гюе (Huet Paul-Damel, 1630–1721) – автор трактату про походження романiв» (Traitе sur l’origine des romans, 1670).] i компiлятор абат Лангле.[22 - Абат Лангле (Lenglet – Dufresroy, 1647–1755) – написав пiд псевдонiмом Гордон де-Персель «Дослiдження про романи» (Del’usage des romans, 1734).] Зробiть лише собi приемнiсть, прочитайте в «Ланселотi з озера» главу пiд назвою: «Як Ланселот спав iз королевою i як вона вернулась до сiра де Лагана»,[23 - «Ланселот з озера» – рицарський роман XIII столiття, що розповiдае про пригоди одного з рицарiв короля Артура, який подався шукати святу чашу Грааля.] – i ви побачите, яку соромливiсть мае наш автор у порiвняннi iз давнiми нашими письменниками.
Але quid dicam[24 - Quid dicam – що й казати.] про дивовижну iсторiю Гаргантюа,[25 - Дивовижна iсторiя Гаргантюа – в сатиричному романi Рабле (Rabelais Fran?ois, 1495 (?) – 1553), спрямованому проти середньовiчноi схоластики, церкви i феодалiв; Вольтер мае на увазi роздiл «Як Грангузье дiзнався про дивовижний розум Гаргантюа, коли той винайшов пiдтирку» (розд. XIII, кн. І).] присвячену кардиналовi де Турнону?[26 - Четверта книга цього роману присвячена кардиналовi Оде, а не кардиналовi де Турнону, як пише Вольтер.] Вiдомо, що глава про «Torche-culs»[27 - «Тorche-culs» – пiдтирка.] – одна iз найскромнiших у цьому творi.
Про сучасних авторiв ми не говоримо; скажемо тiльки, що всi давнi повiстi, створенi в Італii та перевiршованi Лафонтеном,[28 - Лафонтен (La Fontaine Jean, 1621–1695) – французький поет-класик. Вольтер мае на увазi його фривольнi вiршованi новели («Contes», 1667).] ще менше моральнi, нiж наша «Дiва». Загалом – бажаемо всiм нашим суворим цензорам мати такi тонкi почуття, як прекрасний Монроз, нашим скромницям, коли вони е, – простодушнiсть Агнеси i нiжнiсть Доротеi; нашим героям – правицю могучоi Жанни; всiм езуiтам – вдачу доброго духiвника Бонiфацiя; всiм, хто порядкуе в хорошому домi, – розпорядливiсть i вмiлiсть Бонно.
Нарештi, ми вважаемо, що книжечка ця – чудеснi лiки проти тяжких настроiв, якi гнiтять тепер деяких дам та деяких абатiв; i коли б ми зробили суспiльностi лише цю послугу – ми й тодi б думали, що не змарнували свого часу.
Пiсня перша
Нiжнi любощi Карла VII та Агнеси Сорель. Орлеан в англiйськiй облозi. Поява святого Дениса i т. iн.
Я не вродився славити святих
[29 - Примiтки – в кiнцi (автор).(Авторськi примiтки, розмiченi цифрами, див. роздiл «Примiтки Вольтера»)]
I до гучного не годжуся спiву,
Та чудотворну Орлеанську дiву
Проте змалюю для очей людських.
Вона iз рук англiйцiв навiсних
Французьку пишну вирвала корону,
I через неi пресвятого трону
Досяг у Реймсi любленець утiх.
Герой в корсетi, воiн у спiдницi,
Вона з Роландом рiвною була,
Твердiша серцем вiд твердоi крицi.
Щоправда, скромнiй дiвчинцi-ягницi
Я радий бiльше в затiнку дерев, —
Та Жанна д’Арк була душею лев.
Їi дiла з мого оповiдання
Ласкавих подивують читачiв, —
Найбiльше ж те, як довго в неi цвiв
Вiнок незайманого дiвування.
Шаплене, що фальшивий, дикий тон
Із скрипки вмiв своеi витягати
І так про славну дiвчину спiвати,
Аж на виду мiнився Аполлон,
Старий Шаплене, ти б, здаеться, радо
Менi позичив свiй незграбний дар, —
Та хай бере його Лямотт-Гудар
,
Що зiпсував майстерно Ілiаду.
Наш добрий Карл[30 - Наш добрий Карл – Карл VII (1403–1461); пiсля смертi свого батька Карл VI, спираючись на партiю Арманьякiв, прибiчникiв герцога Орлеанського, оголосив себе королем за правом спадкоемства, не визнавши договору в Труа, складеного його матiр’ю, королевою Ізабеллою, з англiйським королем Генрiхом V, що одружився з дочкою Карла VI; за цим договором французький престол переходив до англiйськоi династii. У боротьбi з англiйцями та iх спiльниками бургундцями Карл VII зазнавав поразки за поразкою. Короткочасне полiпшення сталося в 1426 р. пiсля перемоги над англiйцями при Монтаржi, але потiм стан знову погiршав. Рiзкий злам стався в 1429 p., коли з’явилась Жанна д’Арк; англiйцiв було розбито пiд Орлеаном i здобуто Реймс. У 1435 р. на бiк Карла перейшов герцог Бургундський, i почався рiшучий наступ на англiйцiв. З перервою вiйна тривала до 1453 p., коли був складений мирний договiр, згiдно з яким на французькiй територii за англiйцями залишалось тiльки мiсто Кале.] на життьовiй веснi
У Турi[31 - Тур – мiсто на рiчцi Луарi, резиденцiя Карла VII пiд час окупацii Парижа англiйським вiйськом.] веселився день при днi.
Десь на балу (завзятий танцюриста!),
Для блага краю рiдного та мiста,
Сорель Агнесу наш король зустрiв
В нiй сам Амур себе перевершив.
Вона була, як Флора, ясновида,
Струнка, як нiмфа, що в гаю зросла,
Самих богiв спокусниця – Кiпрiда[32 - Кiпрiда – одне з iмен Афродiти-Венери.] —
Їй невимовну грацiю дала.
Сирени голос, чари Арахнеi,[33 - Арахна, Арахнея (грецьке – павук) – в античнiй мiфологii надзвичайно майстерна ткаля; викликавши на змагання Афiну-Палладу, виткала малюнок, що вiдбивав любовнi пригоди богiв; розгнiвана Афiна розiрвала тканину, а Арахну обернула в павука.] —
Усе було в Агнеси, i для неi
Героi, мудрецi та королi
Дали б скарби найкращi на землi.
Дивитися на неi, умлiвати,
У нездоланнiй пристрастi палати,
Тремтiти вiд жагучих поривань
І голос тратити серед зiтхань,
Їй тиснуть руку нiжною рукою,
Вiддатись радiсному неспокою,
Збудить i в нiй жадобу та любов, —
Король за день усе це перейшов:
У королiв iде кохання скоро.
В тих справах мудра, вiд людського зору
Хотiла все Агнеса потаiть, —
Але хотiти легше, нiж зробить.
Щоб зайвого уникнуть поговору,
Король обрав довiрником Бонно
,
Який у нього посiдав давно
Те мiсце, для кишенi непогане,
Що при дворi взиваеться воно
«Друг короля», для чемностi i шани,
Хоча йому простолюд i мiщани
Імення «звiдник» мають лиш одно.
