– Хто мене розумiе, то це ти!
Тепер iз тобою можна говорити про Пiснi.
9
Учитель казав:
– Я мiг би розповiсти про ритуал Ся, та у Ци бракуе свiдчень; я мiг би розповiсти про ритуал Інь, та в Сун бракуе свiдчень. Усе через те, що не вистачае записiв i тямущих людей. А якби вистачало, я мiг би пiдтвердити своi слова.
10
Учитель сказав:
– Пiд час царського жертвопринесення я не хочу дивитись на те, що там робиться, з моменту наливання вина.
11
Хтось запитав про сенс царського жертвопринесення.
Учитель вiдповiв:
– Про нього не вiдаю, а хто вiдав би, той управляв би Пiднебесною так, нiби вона була б тут.
І вказав при цьому на свою долоню.
12
Учитель нiби зрiв тих, кому приносив жертви. І нiби зрiв духiв, приносячи iм жертви. Вiн казав:
– Якщо сам не беру участi в жертво-принесеннi, то для мене його наче й не було.
13
Вансунь Цзя спитав:
– Що означають слова: «Догоджати кориснiше перед вогнищем, нiж перед пiвденно-захiдним кутом»?
– Неправильно сказано, – вiдповiв Учитель. – Хто завинить перед Небом, тому не буде кому молитися.
14
Учитель сказав:
– Дiм Чжоу мав приклад двох попереднiх царювань, тому вiн видаеться освiченiстю. Я слiдую за Чжоу.
15
Увiйшовши до Великого храму, Учитель питав про все, що там вiдбувалось.
Хтось зауважив:
– І хто це вважае, що син цзоусца знае ритуали? Увiйшовши до Великого храму, вiн питав про все, що там вiдбувалось.
Учитель, почувши це, вiдповiв:
– Саме в цьому й полягае ритуал.
16
Учитель сказав:
– Суть стрiльби з лука полягае не в тому, щоби протнути мiшень, адже люди рiзняться силою.
У цьому полягае путь пращурiв.
17
Цзигун бажав, щоб пiд час оголошення першого числа припинили офiрувати барана.
Учитель заперечив:
– Тобi, Ци, шкода цього барана, А менi шкода цього ритуалу.
18
Учитель сказав:
– Якщо служити державцю, чiтко додержуючись ритуалу, люди бачать у цьому лестощi.
19
Князь Твердий спитав про те, як державець керуе пiдданцями, а пiдданцi служать державцевi. Конфуцiй вiдповiв:
– Державець керуе пiдданцями, додержуючись ритуалу; пiдданцi чесно служать йому.
20
Учитель сказав:
– «Крики чайок» у мiру веселять i засмучують, не вражаючи душу.
21
Князь Скорботноi Пам’ятi спитав Цзай Во про Вiвтар Землi. Цзай Во вiдповiв:
– Володар Ся використовував сосну, в iньца уживали кипарис, а чжоусець вибрав каштан, щоб народ дрижав вiд остраху.
Учитель, почувши це, сказав:
