Вiн вмер, не залишивши заповiту,
i власнiсть з рук до рук не передав,
тож Дон Жуан маетнiсть розмаiту
як юний син його успадкував.
Інесу ж в опiкунку знамениту
перетворив закон – поборник прав:
вiдомо, що дiтей опiкувати
нiхто не вмiе так, як добра мати.
38
От i взялась виховувати сина
вдова найрозумнiша серед вдiв,
i врахувати все була повинна —
щоб на конi по-лицарськи сидiв,
i щоб, коли проб’е його хвилина,
не розгубився в розпалi боiв —
протистояти мiг ворожим юрмам,
i монастир жiночий брати штурмом.
39
Їй вчителi корилися в усьому,
i опiкунка змушувала iх
Жуановi щепити, як нiкому,
мораль в найвищих виявах своiх.
Про сон вона забула i про втому,
аби не перейшли вони порiг
i часом не проскочило едине —
наука з анатомii людини.
40
Жуан вивчав iсторiю античну
та безлiч непотрiбних дисциплiн,
немов для того тiльки, щоб практично
не мiг iх застосовувати вiн.
Інеса пильнувала педантично
i зважувала все з усiх сторiн
з надiею, що знати вiн не буде,
як плодяться й розмножуються люди.
41
Цей метод, часто вживаний i нинi,
не вдовольняв при вивченнi часiв,
коли ще розважалися богинi
у товариствi фавнiв та богiв.
Бо як було тлумачити хлопчинi
те, що вони без блузок та штанiв?
Тож радила Інеса «Одiссею»,
i вчителi погоджувались з нею.
42
Овiдiй – цей розпусник i гуляка —
стоiть з Анакреоном упритул.
Мораль не схвалить, далебi, нiяка
й того, що витворяв колись Катулл.
Лише Вергiлiй був не забiяка,
та й в нього е розпусницький намул:
його «Formosum pastor Corydon»’у[45 - «Пастух Коридон до красеня» (латин.).]
святенник не читатиме з амвону.
43
Лукрецiй соромiцький та безбожний —
поганий харч для шлункiв молодих,
i Ювенал – хоч твiр його й не кожний,
теж надто вже колючий, як для них.
Одвертiстю своею вiн спроможний
збентежити i грiшних, i святих.
А Марцiаловi солонi епiграми —
то просто бруд, говорячи мiж нами.
44
Жуан читав цi твори у виданнi,
яке сумлiнно звiрив видавець
i де мiсця не зовсiм бездоганнi
покреслив геть цнотливий олiвець.
Проте усi уривки тi поганi
дбайливо перенесено в кiнець,
де, як дотепно вибранi цитати,
iх кожен мiг в додатку прочитати.
45
Це надзвичайно спрощувало справу,
звiльняючи вiд пошукiв ловця,
бо, як навмисне, юним на забаву
була вся покидь виставлена ця.
І так воно триватиме по праву,
допоки не поверне на мiсця
хтось розумнiший викреслене знову
i не прикрие виставку чудову.
46
