Проте я також зустрiв нескiнченну кiлькiсть начальникiв, якi були практично нездатнi керувати. Деякi з них насправдi навiть не второпали, чого саме вимагае вiд них iхня ж посада. Можливо, деякi з них можуть з часом навчитися керувати, проте iншу частину з них навчання навiть не цiкавить. Це, на мою думку, означае, що вони ще менш придатнi для своеi посади. Серед них е й непотрiбнi – люди, якi для своiх компанiй е просто зайвими. Вони тiльки заважають.
Причини, чому деякi начальники такi безнадiйнi, вочевидь дуже рiзняться, однак iснують деякi закономiрностi – i нам буде корисно навчитися iх розпiзнавати.
Вiдповiдати, але не мати повноважень
Це все я сам знаю зi свого досвiду, бо я теж колись був працiвником i потрапляв у ситуацii, у яких на мене звалювали багато вiдповiдальностi, але водночас я не мав жодних повноважень. Очiкування начальства неможливо було виконати. Коли щось iшло не так, я чув тiльки догани та скарги, але нi слова похвали тодi, коли щось дуже добре робив. Я не належу до тих, хто очiкуе визнання та безкоштовних квиткiв у кiно лише за те, що вони виконали свою роботу. Проте коли я робив щось бiльше, нiж на посередньому рiвнi моiх обов’язкiв, було б добре, якби хтось (читай – мiй начальник) звертав на це увагу. Інодi достатньо просто похвалити без слiв – схвальним жестом.
Інодi вимоги були абсурдними. Працiвникам призначалися практично неможливi завдання. І все-таки вiд мене очiкували, що я з усiм впораюся. Інодi менi це вдавалося, iнколи на мене чекав повний провал.
Ви знаете, як це бувае. Ви не можете справитися з усiм. Інколи все котиться до бiса.
Дуже неприемно бути вимушеним тiльки приймати накази, але, наприклад, не мати можливостi впливати на планування своеi роботи. Також неприемно, коли нiхто не слухае ваших пропозицiй та iдей. Інодi мiй начальник люб’язно мене вислуховував, кивав i вiдповiдав: «Я чую, що ви кажете», i пiсля цiеi фрази починалося: «але…» Ви ж знаете, що це означае, правда? Ваш начальник чи ваша начальниця насправдi кажуть вам: «Я чую, що ти щось базiкаеш, але менi начхати на те, що ти кажеш». Бос уже ухвалив свое рiшення. То навiщо взагалi цiкавитися моею думкою?
Також можливий сценарiй, коли начальник насправдi слухае вас i каже: «Робiть, як хочете, але якщо щось не вийде, то вiдповiдатимете ви».
Дуже дякую за довiру.
Я нiколи не мiг сидiти мовчки. Коли я був молодшим, у мене були проблеми з прийняттям iерархiй. Інодi це вело мене в хибному напрямi. Навiть ставши старшим, раз у раз я ставив пiд сумнi певнi процедури та методи. Вiдповiдi, якi я чув, часто не мали будь-якоi логiки, наприклад, як-от: «Це просто так», або: «Тому що в нас це так робиться». Моя улюблена: «Ми це завжди робили так», наче це справдi аргумент.
Я знаю, що таке бути пересiчним працiвником i не мати можливостi якось впливати на свою ситуацiю на роботi.
Звичайно, е винятки. В мене також були начальники, якi були хорошими слухачами, вiдкритими до думок та iдей працiвникiв. Деякi з них мали навiть гiднiсть визнати, чиею була та чи iнша iдея iз самого початку.
Напевно, так само, як i ви, я теж багато разiв намагався збагнути, про що ж насправдi думае мiй начальник i як вiн працюе – бо iнколи я взагалi не мiг второпати, що вiдбуваеться. Тож чому б нам не подивитися на те, що е причиною дивноi поведiнки?
Спробуймо пiрнути в химерний свiт начальництва. Тримайтеся мiцно за поручнi – ми вирушаемо!
«Я починаю свiй день зi складання списку того, що я повинен зробити… i кого я можу змусити зробити все це за мене»
Роздiл 1. По-справжньому погане керiвництво та його руйнiвнi наслiдки
Хороше керування спираеться на розумiння i начальником, i його працiвниками того симбiозу, у якому вони працюють, i визнають, що обидвi сторони потребують один одного, щоб усе працювало справно.
Бути начальником може, на жаль, видаватися легким завданням. Це ж наче просто бiгати на рiзнi зустрiчi та вдавати вкрай важливу персону. Багато розмовляти телефоном i грати в гольф у п’ятницю по обiдi. Будь-хто мiг би впоратися з такою простецькою роботою. Якщо справи йдуть добре, славу за це здобувае начальник, а якщо все йде шкереберть, то в нього завжди е хтось, на кого можна спихнути провину за невдачi.
Ну добре, мабуть, я трохи перебiльшив. Робота начальника передбачае дещо бiльше, нiж оце все у наведених прикладах. Проте кожен, хто колись мав поганого начальника, знае: цю роботу можуть виконувати дуже не правильно.
Усi ми, напевно, мали колись некомпетентного начальника, i нам було цiкаво, чому вiн чи вона не роблять свою роботу краще. Багато начальникiв взагалi не роблять нiчого, що вiддалено схоже на керiвництво, i не розумiються на керуваннi, що, своею чергою, робить iх зайвими людьми на тих посадах, якi вони обiймають. Вочевидь, постае запитання: керiвник, який не керуе, – навiщо такий взагалi потрiбен?
Є безлiч начальникiв, яким навiть неможна видавати ключiв вiд офiсу.
Ви неодмiнно впiзнаете кiлька типажiв серед цього перелiку:
• начальник, який нiколи не каже нiчого, що бодай вiддалено можна назвати «позитивом»;
• начальник, який тiльки скаржиться та свариться на все, що ви робите;
• начальник, який звинувачуе вас у своiх помилках;
• начальник, який привласнюе собi визнання за те, що зробили ви, а не вiн;
• начальник, який не мае уявлення, що ви робите протягом дня;
• начальник, який нiколи не повертаеться, коли пообiцяв повернутися;
• начальник, який раптом i безпричинно вибухае гнiвом;
• начальник, який очiкуе вiд вас умiння читати його думки;
• начальник, який розповiдае клiентам про всi вашi помилки;
• начальник, iнструкцii якого такi заплутанi, що марно навiть намагатися второпати, що вiн чи вона мае на увазi;
• або начальник, який просто дуже хаотичний, неструктурований, який нiколи не може знайти потрiбнi йому документи;
• начальник, схиблений на контролi та який втручаеться геть у все, що ви робите;
• начальник, який чiпляеться до всiх деталей, звiряе до трьох знакiв пiсля коми;
• начальник, який нiколи не подiляе вiдповiдальностi;
• начальник, який хоче ухвалювати всi рiшення самостiйно;
• начальник, якого нiколи немае на мiсцi;
• начальник, який нiчого не каже прямо, але розраховуе на те, що ви все-таки зрозумiете його;
• начальник, який весь час десь затримуеться;
• начальник, який так сильно боiться конфлiктiв, що в його фiрмi все дозволено;
• начальник, який вимагае послуху тiльки тому, що вiн – начальник;
• начальник, який iз зусиллям над собою прикидаеться, що слухае, проте насправдi не чуе жодного слова з того, що ви кажете.
Начальники часто навчаються в iнших того, як слiд вести справи. Багато з того, що цi люди роблять, керуючи компанiею, вони перейняли вiд своiх колишнiх начальникiв. Хтось справив на них враження, i тепер вони намагаються працювати якнайкраще. Деяких iз них можна привiтати за те, що вони не взялися за роботу через вiдсутнiсть конкретного плану дiй.
Звичайно, люди не взялися за керiвництво з намiром навмисно виконати свою роботу погано. Переважна бiльшiсть начальникiв вочевидь намагаються гiдно виконувати своi завдання, але iнодi все робиться у якийсь абсолютно божевiльний спосiб.
Особисто мене вивчити питання керування й виробити свiй стиль менеджменту надихнули саме цi направду вкрай поганi начальники. Саме навiть перебування в однiй кiмнатi з деякими з них зводило мене з розуму, що змусило спостерiгати за iхнiми манерами, вивчати iх i робити все навпаки. Це видавалося менi продуманою стратегiю.
Наприклад, у мене був начальник, дверi в кабiнет якого завжди були закритими. Це турбувало мене i моiх колег, i я пообiцяв собi: якщо колись стану начальником й отримаю власний офiс, дверi в мiй кабiнет завжди будуть вiдкритими. Тож коли це сталося, я весь час тримав дверi вiдчиненими.
Ще один начальник увесь час припускався помилок на роботi. Кожен може помилитися, але як ви реагуете, коли це стаеться? Можна погодитися iз цим фактом i рухатися далi. Не можна звинувачувати у невдачах свiт довкола, тим бiльше – звалювати провину за власнi помилки на своiх працiвникiв. На жаль, я часто бував свiдком таких ситуацiй i тому вирiшив, що нiколи так не вчинятиму. Якщо я повiвся некоректно до пiдлеглого, то просто пiдходив до нього й перепрошував. Я це роблю й тепер, щоправда, iнодi перед цим менi треба стиснути зуби й хвильку зачекати. Але я думаю, що це також е частиною того, що означае «бути хорошим начальником» – бути вiдповiдальним за своi помилки.
Завдання, що стоять перед начальником у його роботi, можуть спантеличувати. Повiрте, я знаю, про що кажу. А коли симбiоз мiж начальником i його командою перестане iснувати, атмосфера може надовго стати дуже неприемною.
Продавець, який, на жаль, був занадто здiбним
