На поведiнку людини впливае багато – дуже багато – речей, але в цiй книжцi я розгляну двi з них: рушiйнi сили особистостi та рiвень особистiсного розвитку. Будь ласка, не надсилайте менi жодних гнiвливих листiв на електронну пошту з нарiканнями, що, мовляв, я все дуже спрощую. Я це i так знаю. Однак ми повиннi з чогось почати. І я вирiшив, що ми почнемо з цього. Ви незабаром дещо зрозумiете, над чим, можливо, давно вже сушите собi мозок: поведiнку вашого начальника.
Комунiкацiя – ось головна штука!
Я не знаю, чи читали ви мою книжку «В оточеннi iдiотiв», але якщо так, то вам доведеться коротко повторити основнi риси поведiнки рiзних кольорiв – типiв особистостi. Навiть якщо ви всупереч моiм припущенням вiдчуваете себе знавцем з цiеi теми, я все ж рекомендую вам переглянути наступнi сторiнки. На них я також опишу деякi речi, про якi не писав у жоднiй iз моiх попереднiх книжок. Ми почнемо з припущення, що основний дiалог вiдбуваеться мiж вами та вашим начальником.
Орiентацiя на завдання vs орiентацiя на стосунки
Гаразд, як же люди можуть вiдрiзнятися одне вiд одного? Подивiмось, чи зможемо ми разом iз цим розiбратися. Почнемо з того, що е люди, якi зосередженi на завданнi на противагу до тих, хто зосереджений на стосунках з оточенням. Приналежнiсть до однiеi з цих груп не е анi кращою, анi гiршою, нiж належнiсть до iншоi, це означае, що люди просто зосереджуються на рiзних речах.
Бiльша зацiкавленiсть у завданнях, нiж у стосунках
Зосередженiсть на завданнях означае, що ми орiентуемося на те, яке саме завдання нам належить виконати. Замiсть мiзкувати над тим, хто ще повинен приеднатися до робочоi групи, така людина предметно з’ясовуе, що конкретно треба робити й одразу береться до справи. Необов’язково, що ця сама людина взагалi не цiкавиться iншими людьми довкола себе – вона просто прiоритезуе саме завдання. Звiсно, можна потеревенити про футбол i вiдпустку, але тiльки пiсля того, коли роботу зроблено. В iншому разi – хiба щоб пiд час обiдньоi перерви.
Переваги орiентацii на завдання
Орiентованi на завдання iндивiди мають досить нейтральний пiдхiд до вимог, якi висувають на шляху до мети. Вони не зосереджуються на емоцiйних аспектах, розфокусувати iхню увагу не так просто, як це бувае з людьми, що орiентованi на стосунки; iм також простiше рухатися вперед.
Недолiки орiентацii на завдання
Оскiльки дуже багато завдань вимагають спiвпрацi, керiвник, орiентований на завдання, може забути врахувати думки та погляди iнших членiв команди. Існуе ризик, що вiн буде рухати роботу тiльки вперед незалежно вiд того, що кажуть чи роблять iншi. Зважаючи на те, що бiльшiсть людей е орiентованими саме на стосунки, конфлiкт може легко виникнути через орiентованих на завдання людей – iх часто сприймають як нечутливих i суворих.
Коли людина бiльше цiкавиться стосунками нiж завданнями
Начальники, зосередженi на стосунках, бiльше зосередженi на людях i вiдносинах у колективi, нiж на самому робочому завданнi. Звiсно, це не означае, що iх зовсiм не цiкавить, чи буде виконана робота. Проте стосунки для них е важливiшими. Для ефективноi роботи вони повиннi знати своiх колег, ким вони е, що вони за люди, i принаймнi трохи розумiти iх. Тiльки тодi робота буде виконана справдi добре.
Переваги орiентацii на стосунки
Начальники цього типу природно й легко вислуховують iдеi та погляди членiв команди. Цiкавитися в iнших, якоi вони думки й ураховувати ii – все це такi начальники роблять без будь-яких зусиль. Їм також частiше вдаеться переконати колег i здобути пiдтримку своiх iдей перед тим, як далi просуватися в роботi над виконанням поставлених завдань.
Недолiки орiентацii на стосунки
Проте цi самi начальники можуть бути прихильнiшими до людей, якi iм подобаються, i дослухатися саме iх, а не тих, хто справдi на чомусь знаеться. Якщо будь-хто з команди не дуже стараеться, то для начальника, орiентованого на стосунки, це е справжньою проблемою. Його зворотний зв’язок буде негативним, i зробить вiн це дуже неохоче. Найшвидше такий начальник намагаеться забезпечити приязну атмосферу в колективi й максимально уникае потенцiйних конфлiктiв. Це може зробити роботу сущою мукою.
Це – перший вимiр. З цим справдi досить легко впоратися. Складнiше – з наступною вiссю дiаграми.
Інтроверт vs екстраверт
Найбiльший виклик чекае на нас у другому вимiрi: поведiнка iнтровертiв проти поведiнки екстравертiв. Ось тут усе стае дуже цiкавим. Мiж цими двома типами поведiнки справдi може пролягати разюча рiзниця.
Бути бiльше орiентованим назовнi нiж усередину себе
Екстраверт – це людина, що сприйнятлива до зовнiшнiх iмпульсiв. Це означае, що деякi люди iнакше орiентуються на взаемодiю зi свiтом, нiж iнтроверти, вони мають iнший пiдхiд до дii. Екстраверти швидко переходять вiд думки до дii й витрачають на розмiрковування набагато менше часу. Вони орiентованi на результат, iм подобаеться, коли довкола багато всього вiдбуваеться.
Їхня енергiя випромiнюеться назовнi – на iнших людей i на весь свiт довкола. Рiзноманiтнiсть iм подобаеться – це для них добре, бо вони надихаються з навколишнього свiту. Це означае, що вони часто збирають навколо себе людей. Активнiсть i творчiсть е рушiйною силою iхньоi дiяльностi. Змусити екстраверта сiсти на диванчик i «вiдпочити» – це створити йому бiльш стресовi умови, нiж зазвичай. Бути наодинцi iз собою – це нудно, це позбавляе екстраверта енергii. Екстравертам подобаеться дискутувати з iншими, вони охочiше виражають себе словами, нiж на письмi. Для них важливi рiзнi враження, iнакше вони вiдчувають, що iм чогось бракуе.
Мабуть, самi люди цього типу винайшли оpen-space – вiдкритий офiсний простiр. Вони хотiли створити динамiчнi умови, забезпечити швидке ухвалення рiшень i необмежене спiлкування. Такi особистостi черпають енергiю з життя, що пульсуе довкола, але пiсля цього вiдкритi офiси заповнили iнтроверти.
Переваги поведiнки екстравертiв
Начальники-екстраверти мало коли витрачають час на повторну перевiрку даних чи на ретельний аналiз ситуацiй. Вони також не люблять витрачати час на вислуховування всього, що iм хочуть i можуть сказати люди з iхнього оточення. Вони мають потужне его, дуже самовпевненi, тому швидко розв’язують те, що вважають проблемою. Завдяки цьому ухвалення рiшень даеться iм природно, тобто з легкiстю i без страху перед ризиками. Такi начальники безстрашно й смiливо висловлюють свою думку навiть перед великою кiлькiстю людей, бо вони вiдкритi й сприйнятливi до зовнiшнiх iмпульсiв, вони часто перетворюють iх (цi зовнiшнi iмпульси) на новi iдеi.
Недолiки поведiнки екстравертiв
Інодi швидкий темп чи банальний поспiх, примiром в ухваленнi рiшень, спричиняе проблеми. Все можна робити швидко, але неправильно, а через те, що такi начальники захопленi власними iдеями, вони можуть сильно на них наполягати, навiть якщо е переконливi докази, що свiдчать про хибнiсть iхнiх рiшень. Оскiльки iх его велике й потужне, вони часто домiнують i не дослухаються до того, що про iхнi iнiцiативи думають iншi. Власнi iдеi для них зазвичай е едино правильними та прийнятними.
Бути бiльше зверненим усередину себе нiж орiентованим назовнi
Отже, iнтроверти – це тi, хто дуже активний у своему внутрiшньому свiтовi. Всерединi них вiдбуваеться набагато бiльше, нiж iншi бачать ззовнi.
Інтроверти е обережнiшими. Вони спершу все добре обмiрковують i можуть витратити багато часу на те, щоб зiбрати всi данi перш нiж ухвалити серйозне рiшення. Спосiб ухвалення рiшення також стае для них важливим – якщо не важливiшим за саме рiшення. Щоб зарядитися енергiею, iнтровертам потрiбно зануритися в себе. Їм треба бути на самотi, тож якщо iх весь час виштовхувати на танцювальнi майданчики або тягати iз собою на нескiнченнi тусовки й неформальнi зустрiчi, в них виникатиме сильне внутрiшне напруження.
Вони спрямовують енергiю всередину, на свiй внутрiшнiй свiт i на те, що в ньому вiдбуваеться. Тому, щоб зосередитися, iм потрiбно багато спокою та тишi. Вони часто зануренi у своi роздуми, а iхнi iдеi грунтуються не так на натхненнi, як на рефлексii. Вони сидять i розмiрковують, допоки, нарештi, щось придумають. Саме рефлексiя е тим, що вони цiнують i до чого прагнуть. Для людини-iнтроверта написане слово мае бiльше значення, нiж промовлене, саме тому вони не завжди беруть участь в обговореннях. Натомiсть вони надiшлють вам електронного листа зi своiми мiркуваннями.
Саме такi люди мають проблеми з вiдкритим офiсним простором (open space). Постiйне вiдволiкання та галасливе оточення часто змушують iх знову й знову починати з однiеi i тiеi самоi думки. В таких умовах вони не можуть належним чином зосередитися. Дослiдження показали, що робота у вiдкритому офiсi для справжнього iнтроверта це, як робота пiд впливом алкоголю. Вони просто втрачають тверезiсть мислення.
Переваги iнтровертноi поведiнки
Керiвники-iнтроверти дуже не люблять робити щось поспiхом, а тим бiльше – неакуратно. Їх пiдхiд завжди прискiпливий, а це означае, що перш нiж вiдповiсти на запитання, вони зазвичай дуже добре обмiрковують вiдповiдь. Для них не е проблемою зачекати, i вони мало коли стають iншим на завадi. Навпаки, людям довкола вони видаються скромними, бо висувають якiсь вимоги тiльки тодi, коли мають для цього справдi грунтовнi пiдстави.
Недолiки iнтровертноi поведiнки
Вочевидь начальники-iнтроверти iнколи вичiкують занадто довго. Інодi вони сидять на нарадах тишком-нишком, намагаючись не висовуватися. Пiдлеглi можуть трактувати це як те, що iхнiй начальник на все погоджуеться. А це може бути серйозною помилкою. У цьому разi мовчання не означае згоду. Це також може означати, що вiдповiдному начальниковi незручно висловлювати своi думки. Або що вiн або вона просто ще не встигли все добре обмiркувати.
Ось такий вигляд мае основа моделi Марстона. Як бачите, в нiй е деякi принциповi розбiжностi.
А ота штука з кольорами? Вона коли вступае в дiю?
З поясненого вище подiлу за вимiрами завдання/вiдносини й iнтроверт/екстраверт ми отримуемо чотири основних типи поведiнки. Щоб пояснити ii з педагогiчного погляду, ми використовуемо психологiю кольорiв Люшера[2 - Швейцарський психолог Макс Люшер розробив у 1947 роцi тест вибору кольорiв, також вiдомий як колiрний тест Люшера. – прим. пер.]. Саме звiдти походять червонi, жовтi, зеленi та синi типи поведiнки.
Червоний – колiр вогню, жовтий – повiтря, зелений – землi, а синiй – моря.
Гаразд, але що це означае?
Ось що означають цi кольори:
Червоний, орiентований на завдання та екстравертний тип, орiентуеться на розв’язання проблем i реагуе на важкi виклики. Чим суворiшi вимоги, тим краще. Якщо щось iде занадто гладко, вони стають пiдозрiлими. В чому пiдступ? Чому все йде так просто? Мусить бути тяжко й важко. Все даеться завдяки зусиллям. Може бути навiть трохи боляче. Бiль загартовуе. Їм подобаеться швидкий темп i драйв.
Якщо для червоних важливою е дiя, то для жовтого типу поведiнки – екстравертноi й орiентованоi на стосунки, найважливiшими е взаемодii. Саме такi люди завжди хочуть переконати iнших у тому, що вони думають i вiдчувають. Вони не вийдуть iз кiмнати, допоки всi не думатимуть однаково. Вони бачать променi сонця навiть у дуже дощовитий день. Жовтi також цiнують темп i драйв.
Зелена, зосереджена на стосунках й iнтровертна поведiнка, дуже неохоча до змiн. Якщо в людинi багато зеленого, це означае, що вона мало зацiкавлена в будь-яких змiнах. Навiть якщо змiна конче потрiбна, вони, мов слiпi, впритул цього не бачать. З уст таких людей ми чуемо: «Ранiше було краще; лiпше синиця в жменi, нiж лелека в небi; трава не зеленiша з iншого боку огорожi». Вони вiдкидають новi iдеi, тому що «красно дякую, але все й так добре працюе».
Синя поведiнка, орiентована на завдання й iнтровертна, з повагою ставиться до правил i приписiв. Такi люди дотримуються домовленостей i завжди знають, як правильно слiд усе робити. Вони читають iнструкцiю перш нiж взагалi розпакувати придбану в ІКЕА коробку з меблями – читають ще й усiма трьома мовами.
Цi чотири погляди на свiт разом iз розбiжностями, пов’язаними з iнтровертнiстю та екстравертнiстю, а також з орiентацiею на завдання чи стосунки з навколишнiм середовищем, породжують специфiчну поведiнку.
Отже, уся модель мае такий вигляд:
Яку конкретну поведiнку це все спричиняе?
