Тепер уже не всi прокази сходили хлопчику з рук. Хрещений батько Бiнсвангер був единою людиною, до кого вiн ставився з повагою, i коли Август приходив увечерi до нього в кiмнату, старий промовляв: «Сьогоднi вогню в камiнi не буде i музики теж, янголятам сумно вiд того, що ти так нечемно поводився». Тодi Август мовчки йшов додому, падав на лiжко i плакав, а потiм кiлька днiв намагався з усiх сил бути чемним i люб’язним.
Проте вогонь у камiнi горiв дедалi рiдше й рiдше, i пiдкупити хрещеного батька не вдавалося нi сльозами, нi улещанням.
Коли Августу виповнилося дванадцять рокiв, чарiвний лет янголят у кiмнатi старого став уже далеким сном, i якщо вiн колись снився йому вночi, то наступного дня сам ставав особливо бешкетним i галасливим, i, немов полководець, проганяв своiх численних товаришiв через рiзнi перешкоди.
Його мати давно втомилася вислуховувати вiд усiх вихваляння синочка i чути, який вiн милий i люб’язний, коли вона сама мала з ним тiльки проблеми. І коли одного чудового дня до неi завiтав учитель Августа й повiдомив, що вiн знае когось, хто може вiдправити хлопчика на навчання в чужi краi, вона порадилась зi своiм сусiдом, i невдовзi потому весняного ранку до iхнього будинку пiд’iхала карета, i Август у новому гарному вбраннi сiв у неi й сказав матерi, хрещеному батьковi та всiм сусiдам: «Бувайте здоровi», бо, вiн iде на навчання до столицi. Мати причесала наостанок його русяве волосся й благословила сина, затим конi рушили, й Август вiдбув у невiдомий свiт.
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
