* * *
У груднi 1942 року радянськi вiйська, що перейшли у наступ, вступили на територiю Украiни. Їi визволення почалося 18 грудня з села Панiвки Луганськоi областi.
* * *
Протягом 1943 року було звiльнено вiд ворога Харкiв, Суми, Полтаву, Сталiно (нинi – Донецьк), Запорiжжя та Днiпропетровськ. А 6 листопада радянськi вiйська взяли Киiв. Протягом 1944 року було звiльнено i всю Правобережну Украiну, останнiй населений пункт якоi – село Лавочне Львiвськоi областi – було взято радянськими вiйськами 8 жовтня.
* * *
Важливим наслiдком Великоi Вiтчизняноi вiйни для Украiни стало об’еднання усiх ii земель в единiй державi. На додачу до вже включених до ii складу Схiдноi Галичини, Волинi, частини Бессарабii та Буковини, в червнi 1945 року до УРСР було приеднано Закарпатську Украiну.
* * *
У 1945 роцi Украiна стала одним iз членiв-засновникiв Органiзацii Об’еднаних Нацiй (ООН), а потiм i ЮНЕСКО.
* * *
Вiдновлення зруйнованого вiйною народного господарства Украiни здiйснювалося у важких умовах голоду 1946–1947 рокiв (тiльки у 1946 роцi вiд голоду померло 101,6 тисячi осiб), з використанням переважно командних та директивних методiв управлiння. Але вже у 1950 роцi промислове виробництво Украiни перевищувало довоенний рiвень на 15 %, було вiдновлено заводи у Приднiпров’i та Донбасi, вугiльнi шахти та Днiпрогес. А у Захiднiй Украiнi кiлькiсть об’ектiв важкоi промисловостi виросла на 230 %. У краiнi тiльки в 1946 роцi було вiдбудовано близько 1,5 тисячi житлових об’ектiв.
Хрещатик пiсля визволення Киева вiд нiмецько-фашистських загарбникiв
* * *
У 1954 роцi рiшенням радянського уряду iз складу РРФСР було видiлено Кримську область та приеднано до Украiни.
* * *
У 50-тi роки минулого столiття в СРСР почалася чергова iдеологiчна кампанiя, спрямована проти творчоi iнтелiгенцii. Багато украiнських письменникiв та дiячiв мистецтва, зокрема М. Рильського, В. Сосюру, О. Довженка, О. Вишню, Б. Лятошинського, К. Данькевича, було звинувачено у розповсюдженнi iдей буржуазного нацiоналiзму. Однак пiсля смертi Сталiна та публiчного розвiнчання культу його особистостi краiна зiтхнула iз полегшенням. Почався перегляд кримiнальних та полiтичних справ довоенного перiоду. До початку 1960-х рокiв кiлькiсть реабiлiтованих зросла до 250 тисяч. Серед тих, чие добре iм’я посмертно було вiдновлено з-помiж перших, були М. Скрипник, М. Хвильовий, Лесь Курбас, М. Кулiш, а також О. Вишня (пiсля термiну ув’язнення).
* * *
У життi Украiни у 50-тi роки ХХ столiття вiдбулося чимало визначних подiй: в 1951 роцi вiдкрили перший телевiзiйний центр у Киевi, у 1953-му – здали в експлуатацiю единий на той час суцiльнозварний мiст через Днiпро, а у 1960 роцi введено у дiю перший украiнський атомний реактор та Киiвський метрополiтен.
* * *
Подiею мiжнародного значення став космiчний полiт за участi першого украiнського космонавта Павла Поповича, який було здiйснено 11–15 серпня 1962 року на кораблi «Схiд-4». А з 3-го по 19 липня 1974 року пiд час другого космiчного польоту вiн працював на орбiтальнiй станцii «Салют-3».
Павло Попович
* * *
Павло Попович був першим, але не единим украiнським космонавтом. Тричi лiтав у космос (у 1979, 1983 та 1988 роках) уродженець невеликого шахтарського мiстечка Антрацит Володимир Ляхов. Усього вiн провiв у космосi 333 днi 7 годин, 17 хвилин 37 секунд.
* * *
Ще один представник шахтарського краю, горлiвець Олександр Волков не тiльки тричi побував на космiчнiй орбiтi (у 1985, 1988, 1991 роках), але й виростив першого в свiтi космонавта у другому поколiннi – сина Сергiя, який у 2007 роцi став командиром космiчного корабля «Союз ТМА-12».
* * *
У 1970-1980-тi роки в Украiнi значно посилився дисидентський рух. Учасниками його були письменники, поети та представники рiзних шарiв iнтелiгенцii: В. Симоненко, В. Стус, Л. Костенко, І. Драч, М. Вiнграновський, М. Осадчий, І. Гель та брати Горинi. Вони органiзовували рiзноманiтнi таемнi групи, однiею з яких була «Група юристiв», очолювана адвокатом Левком Лук’яненком. У 1976 роцi дисидентами було органiзовано правозахисну органiзацiю Украiнська Гельсiнкська спiлка, яка вiдстоювала демократичнi засади державного устрою та наполягала на реалiзацii конституцiйного права на вихiд республiки iз складу СРСР. У 1980 роцi три чвертi ii членiв було заарештовано за звинуваченням в антирадянськiй дiяльностi.
Левко Лук’яненко
* * *
Одним з найвiдомiших украiнських дисидентiв був журналiст, полiтик та державний дiяч В’ячеслав Чорновiл (1937–1999). За вiдстоювання своiх переконань йому довелося провести 17 рокiв у таборах. Повернувшись пiсля ув’язнення в Украiну, вiн створив партiю Народний Рух, до лав якоi вступило близько 250 тисяч осiб. В 1990 роцi Чорновола обрали головою Львiвськоi обласноi ради та депутатом Верховноi Ради Украiни. У 1999-му вiн висунув свою кандидатуру на посаду президента краiни та опинився за результатами голосування на другому мiсцi пiсля дiючого президента Леонiда Кучми. Та невдовзi полiтик загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофi неподалiк Киева. Сьогоднi Генеральною прокуратурою здiйснюеться нове розслiдування загибелi В. Чорновола.
В’ячеслав Чорновiл
* * *
Народних Рух став першою ластiвкою на шляху нового партiйного будiвництва в Украiнi. В краiнi почалося широкомасштабне створення рiзноманiтних партiй та партiйних блокiв. Їх кiлькiсть сьогоднi перевищуе сотню.
* * *
Сьогоднi наймасовiшими полiтичними партiями в краiнi е: Партiя регiонiв, «Батькiвщина», Комунiстична партiя Украiни, Народна партiя, Украiнська народна партiя, Прогресивна соцiалiстична партiя, партiя «Свобода», «Удар».
* * *
У липнi 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацiю про суверенiтет УРСР. А 24 серпня 1991 року було проголошено незалежнiсть Украiни.
* * *
1 грудня 1991 року вiдбувся референдум, на якому 76 % населення висловилося за незалежнiсть краiни. Водночас вiдбулися i першi президентськi вибори, на яких 62 % виборцiв проголосували за тодiшнього голову Верховноi Ради УРСР Леонiда Кравчука. Саме вiн i став першим Президентом молодоi держави.
Леонiд Кравчук
* * *
Уже в першi роки iснування незалежноi Республiки Украiни ii суверенiтет визнали 150 краiн свiту. 6 грудня 1991 року було укладено Першу мiжнародну угоду з Угорщиною, а першим захiдноевропейським посольством, вiдкритим в Украiнi, стало посольство Нiмеччини.
* * *
Одразу пiсля проголошення незалежностi Украiна першою iз свiтових держав добровiльно вiдмовилася вiд ядерноi зброi та заявила про свiй позаблоковий статус. Вiдмову вiд ядерноi зброi було розцiнено свiтовою спiльнотою як одну з найзначнiших iсторичних подiй ХХ столiття. Уже на 1 червня 1996 року на територii краiни не лишилося жодного ядерного боезаряду, а армiю було скорочено майже вдвiчi.
* * *
У 1996 роцi – 28 червня – було прийнято Конституцiю Украiни.
* * *
За Конституцiею Украiна е президентсько-парламентською республiкою. Державну владу в нiй представляють три гiлки: законодавча, виконавча та судова.
* * *
Найвищою посадовою особою краiни е Президент, який здiйснюе своi повноваження через уряд – Кабiнет Мiнiстрiв – та систему центральних i мiсцевих органiв державноi виконавчоi влади. Вiн виступае вiд iменi держави та е гарантом суверенiтету краiни, ii територiальноi цiлiсностi, дотримання Конституцii, прав i свобод людини та громадянина. Як Верховний головнокомандуючий Президент очолюе вiйськовi сили держави. Термiн його повноважень – п’ять рокiв. Одна й та сама людина не може бути президентом краiни бiльше нiж два термiни поспiль.
* * *
