* * *
У груднi 1932 року пiд Харковом було розстрiляно бiльше 200 слiпих кобзарiв та iх поводирiв як розповсюджувачiв нацiональноi пiсенноi творчостi, яких радянська влада оголосила «контрреволюцiонерами».
* * *
У 1933 роцi на тлi посилення сталiнських репресiй покiнчили життя самогубством заступник голови Раднаркому М. Скрипник i талановитий письменник М. Хвильовий.
* * *
У 1937 роцi тiльки на Подiллi кiлькiсть репресованих за звинуваченням у «троцькiстськiй» дiяльностi збiльшилася у порiвняннi з 1934 роком у 60 разiв, а за звинуваченням в «украiнському буржуазному нацiоналiзмi» – у 500 разiв! Усього в 1937 роцi в Украiнi було розстрiляно бiльше 120 тисяч осiб.
* * *
Жахливi результати сталiнського терору красномовно показав перепис населення Украiни 1939 року. Кiлькiсть ii мешканцiв склала 31 мiльйон людей проти 51,7 мiльйона в 1913 роцi. Вiдомо, що Сталiн, роздратований такими результатами перепису, наказав розстрiляти тих, хто керував його проведенням.
* * *
Однак iз 1930–1940 роками ХХ столiття в Украiнi пов’язане також велике промислове будiвництво та значний пiдйом економiки. У цей перiод було збудовано Днiпрогес – найбiльшу на той час гiдроелектростанцiю в Європi, Харкiвський тракторний та Новокраматорський машинобудiвний заводи, «Запорiжсталь», «Азовсталь», Криворiзький металургiйний завод, Горлiвський та Днiпродзержинський хiмiчнi комбiнати.
* * *
Органiзацiю украiнських нацiоналiстiв (ОУН) було створено в 1929 роцi на Захiднiй Украiнi для боротьби проти польського панування. Керiвником ii став лiдер Украiнськоi вiйськовоi органiзацii (УВО) Євген Коновалець, колишнiй командир корпусу украiнських сiчових стрiльцiв. ОУНiвцi органiзували ряд полiтичних убивств та кiлька акцiй експропрiацii коштiв для своеi дiяльностi.
* * *
Пiсля убивства в 1938 роцi Є. Коновальця ОУН очолив Андрiй Мельник. Через суперечки у стратегii розвитку нацiонально-визвольного руху мiж ним та одним з лiдерiв ОУН Степаном Бандерою виникли розбiжностi, що переросли в антагонiзм, який часом досягав такого рiвня, що вони навiть змагалися один з одним iз такою ж затятiстю, як проти ворогiв Украiни.
Степан Бандера
* * *
Першого вересня 1939 року почалась Друга свiтова вiйна. В той же день нiмецька авiацiя завдала ударiв по захiдноукраiнських мiстах – Львову, Тернополю, Луцьку, якi входили до складу Польщi.
* * *
17 вересня 1939 року вiйська Украiнського захiдного фронту пiд командуванням С. Тимошенка ввiйшли на захiдноукраiнськi землi. В кiнцi жовтня у Львовi вiдбулося засiдання Народного зiбрання Захiдноi Украiни, яке проголосило в нiй радянську владу i висловилось за возз’еднання з УРСР.
* * *
У 1940 роцi Румунiя погодилася на передачу СРСР Пiвденноi Буковини та Бессарабii, якi також були зайнятi радянськими вiйськами. Таким чином, усi украiнськi землi було об’еднано в однiй державi.
* * *
Невдовзi захiднi регiони вiдчули на собi iдеологiчний тиск новоi радянськоi влади. Було розпущено усi полiтичнi партii, ОУН вимушена була пiти в пiдпiлля, припинилася дiяльнiсть товариства «Просвiта», почалися гонiння на церкву та переслiдування iнакодумства. Тiльки восени 1939 – навеснi 1941 рокiв з Захiдноi Украiни було депортовано до Сибiру та Казахстану близько 1,2 мiльйона осiб.
* * *
Пiсля нападу Нiмеччини на СРСР на територiю Украiни почали наступ 57 нiмецьких дивiзiй та 13 корпусiв групи армiй «Пiвдень». Вже за чотири мiсяцi пiсля вторгнення нiмцi окупували майже всю Украiну.
* * *
Гiтлер готував Украiнi незавидну участь. Украiнцiв, як i iншi слов’янськi народи, вiн вважав людьми «другого сорту». За планом «Ост» протягом 30 рокiв населення краiни мало стати рабами, звiльнивши украiнську територiю для «надлюдей» – нiмецьких колонiстiв.
* * *
У вереснi 1941 року неподалiк вiд Вiнницi в лiсi поблизу с. Стрижавки нiмцями було створено потужну бетонну споруду – гiтлерiвську ставку «Верфольф». До ii складу входило 81 примiщення (зокрема особистий будинок для Гiтлера) та три залiзобетоннi бомбосховища. «Вервольф» було оснащено першокласними системами водо- та електропостачання, каналiзацiею з очисткою стокiв, якi скидалися до Пiвденного Бугу, зв’язком (броньований кабель з’еднував його навiть iз Берлiном). Гiтлер вiдвiдав ставку лише двiчi – в 1942-му та 1943 роцi.
* * *
У роки окупацii нiмцi створили на територii Украiни 150 концентрацiйних таборiв, в яких загинуло 1,3 мiльйона вiйськовополонених; 50 еврейських гетто; 252,3 тисячi осiб було вiдiслано до Нiмеччини на примусову працю; 250 сiл спалено разом iз жителями.
* * *
30 сiчня 1941 року, одразу ж пiсля вiдступу Червоноi армii, Нацiональне зiбрання у Львовi проголосило Акт вiдновлення Украiнськоi державностi. Було створено украiнський уряд у складi 15 мiнiстрiв на чолi з Ярославом Стецьком. Услiд за фронтом на схiд було вiдiслано загони ОУН по 7-12 осiб (всього близько двох тисяч людей), якi мали сформувати украiнськi органи самоуправлiння на захоплених нiмцями територiях. Прибiчники Бандери створили Легiон украiнських нацiоналiстiв, що складався з двох батальйонiв – «Нахтiгаль» та «Роланд», якi планувалося зробити ядром украiнськоi армii.
* * *
Восени 1942 року з партизанських загонiв бандерiвцiв, мельникiвцiв та «Полiськоi сiчi» було сформовано Украiнську повстанську армiю (УПА) на чолi з Романом Шухевичем. Вона вела боротьбу iз радянськими вiйськами, червоними партизанами, польською Армiею Крайовою та фашистами, воюючи на територiях Полiсся, Волинi та Галичини. Однiею з цiлей УПА було витiснення полякiв з тих земель, де украiнцi складали бiльшiсть. У 1943–1944 роках мiж УПА та польською Армiею Крайовою почалася кривава рiзанина. Особливо трагiчними були подii на Волинi, де служба безпеки ОУН знищила близько 80 тисяч полякiв. В свою чергу, поляки вбивали тисячi украiнцiв на Холмщинi та на захiд вiд рiки Сян.
Роман Шухевич
* * *
З радянською владою УПА продовжувала вести боротьбу i пiсля вiйни. Тiльки у 1954 роцi ii спротив було зламано i вона припинила iснування в Украiнi як органiзацiя.
* * *
У 1943 роцi було створено украiнське з’еднання в складi нiмецькоi армii – дивiзiя СС «Галичина» пiд командуванням нiмецького генерала Ф. Фрайтинга. Вона нараховувала 18 тисяч бiйцiв. Дивiзiя билася проти частин Радянськоi Армii та була ними практично знищена у 1944 роцi пiд Бродами. Про те, якi цiлi вона переслiдувала, свiдчить обiцянка, дана Гiтлеру одним iз засновникiв дивiзii В. Кубiйовичем: «Ви нам дозволили органiзувати дивiзiю СС „Галичина“ для боротьби з бiльшовиками, i ми не пошкодуемо життiв бiйцiв нашоi дивiзii заради спiльних iнтересiв Нiмеччини». В 1945 роцi, пiсля поповнення своiх рядiв, СС «Галичина» воювала у Словаччинi та Югославii, переслiдувала партизанськi загони в Бiлорусii.
* * *
Фашисти по-звiрячому розправлялися з мирним населенням Украiни. Бiльше 250 (за iншими даними – близько 1400) сiл було спалено разом iз мешканцями. Украiнськими «хатинями» стали села Корюкiвка (тут було спалено 6700 жителiв), Козари (спалено 4800 жителiв), Молоткiв, Баранiвка та багато iнших. В селi Пiски (Чернiгiвська область) бiльше 300 дiтей та жiнок було спалено у церквi, а чоловiкiв – розстрiляно на майданi перед нею.
* * *
Величезна кiлькiсть украiнцiв загинула пiд час вiйни вiд голоду. Тiльки Киiв втратив пiд час окупацii близько 60 % своiх жителiв, бiльш нiж на третину зменшилося населення Харкова. А усього за роки окупацii та военних дiй Украiна втратила 14,5 мiльйона осiб. Бiльше 700 великих та малих мiст та 25 тисяч сiл було зруйновано, в результатi чого бездомними стали бiльше 50 мiльйонiв людей, понад 16 тисяч промислових пiдприемств було повнiстю або частково зруйновано.
* * *
За роки окупацii фашисти знищили близько 850 тисяч евреiв. Тiльки за 29–30 вересня 1941 року в Киевi у Бабиному Яру розстрiляли до 150 тисяч евреiв та циган.
* * *
За свiдченнями iсторикiв, в Украiнi був наймасовiший партизанський рух на територii СРСР – в серединi 1943 року вiн нараховував близько 50 тисяч чоловiк. Найбiльше партизанських загонiв було у Чернiгiвськiй, Житомирськiй, Сумськiй та Рiвненськiй областях, де фашисти особливо лютували. Найбiльшi партизанськi загони на чолi iз С. Ковпаком, О. Сабуровим та П. Вершигорою дiяли на Полiссi, Волинi та у Карпатах. В той же час, за приблизними пiдрахунками iсторикiв, близько 100 тисяч людей з числа мiсцевих жителiв служили на окупованих територiях у полiцii.
Одеса. Катакомби, де переховувалися партизани
Украiнськi села пiд час нiмецько-фашистськоi окупацii
