0
Харьков, осень 1943-го. Оккупация позади, впереди – сложный период восстановления. Спешно организованные группы специалистов – архитекторы, просветители, коммунальщики – в добровольно-принудительном порядке направляются в помощь Городу. Вернее, тому, что от него осталось.
Но не все так мрачно. При свете каганца теплее разговоры, утренние пробежки за водой оздоравливают, а прогулки вдоль обломков любимых зданий закаляют нервы. Кто-то радуется, что может быть полезен, кто-то злится, что забрали прямо с фронта. Кто-то тихо оплакивает погибших, кто-то кричит, требуя возмездия и компенсаций. Одни встречают старых знакомых, переживших оккупацию, и поражаются их мужеству, другие травят близких за «связь» с фашистскими властями. Всё как везде.
С первой волной реэвакуации в Харьков прибывает и журналист Владимир Морской. И тут же окунается в расследование вереницы преступлений. Хорошо, что рядом проверенные друзья, плохо – что каждый из них становится мишенью для убийцы…
0
Простив Виктора Барга, Зинаида Крестовская начинает вести спокойную, почти семейную жизнь. Работа в институте, пусть и нелюбимая, рядом мужчина, за которого она так боролась, – разве этого мало? Но Зина вдруг начинает понимать, что это все не для нее, что ей нужен риск, адреналин. И неожиданно она это получает с избытком. Новое дело, которое Крестовская расследует уже как полноправный сотрудник НКВД, не просто опасно, оно смертельно опасно. Ей предстоит снова столкнуться с секретными разработками НКВД, который, как известно, не останавливался ни перед чем…
0
Хіба може безслідно зникнути балерина посеред театрального велелюддя? Сотні глядачів і – жодного свідка. Вочевидь, хтось добре продумав усі деталі. В поліції не поспішають шукати представницю київської богеми, тому сестра зниклої звертається до слідчого у відставці. Тарас Адамович Галушко, поціновувач розміреного життя і праці в яблуневому саду, давно відмовився від метушні розслідувань. Він не надто прагне братися за цю справу, та одна з версій не дає йому спокою. Можливо, банда «збирачів гіацинтів» знову розгорнула свою діяльність у Києві?
Роман започатковує серію «Історичний детектив» – його сюжет побудовано на основі реальних подій. Розслідування, що розгортається в Києві 1916 року, розкриває чимало таємниць і дає змогу повністю зануритися в атмосферу міста періоду Першої світової війни.
0
Навесні 1953 року Геннадія Петровича, колишнього майора держбезпеки, відрядять у «відпустку» за політичною статтею 58 Кримінального кодексу УРСР. Раптом дорогою до місця призначення, куди його везли в «столипінському» вагоні, він почне співати улюблену пісню бандерівців «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…». Цієї пісні його навчили на Закарпатті, де він працював під глибоким прикриттям.
Чи справді він став українським патріотом, чи через загрозу, що на нього чатує на етапі, він затягуватиме щосили гімн Карпатської України?..
0
Согласившись не по своей воле сотрудничать с НКВД, Зинаида Крестовская прекрасно осознает, что спокойной жизни у нее больше не будет. Однако реальность оказывается страшнее любых ее предположений. Пытаясь понять происхождение старинной книги, страница из которой случайно попадает ей в руки, Зина с изумлением обнаруживает, что за ней охотится не только она, но и НКВД. А еще не менее страшная организация… Что же такого в этом манускрипте? Почему при его поисках гибнут люди? Эта тайна не дает покоя Крестовской.
0
Опальний майор-держбезпеківець Геннадій Петрович закінчує своє двохрічне відрядження. Він мріє про повернення до Києва і впевнений в тому, що всі свої проступки вже відробив, ловлячи парашутистів-диверсантів в Закарпатській області. Як же він помиляється… Адже на нього тільки чекає справжнє покарання…
А зараз, в переддень Всесвітнього жіночого дня 1953-го, за святкування якого в траурні дні по Сталіну позбавляли чинів і звань, він ще нічого не підозрює і насолоджується видом на величну львівську споруду – колишній будинок взаємних обезпечень «Дністер». Йому ввижається, що на ній написано: «Товариство осиротілих атеїстів» – адже ми завжди бачимо те, що хочемо бачити…
0
Харьков, роковой 1940-й год. Мир уже захлебывается войной, уже пришли похоронки с финской, и все убедительнее звучат слухи о том, что приговор «10 лет исправительно-трудовых лагерей без права переписки и передач» означает расстрел.
Но Город не вправе впадать в «неумное уныние». «Лес рубят – щепки летят», – оправдывают страну освобожденные после разоблачения ежовщины пострадавшие. «Это ошибка! Не сдавай билеты в цирк, я к вечеру вернусь!» – бросают на прощание родным вновь задерживаемые. Кинотеатры переполнены, клубы представляют гастролирующих артистов, из распахнутых окон доносятся обрывки стихов и джазовых мелодий, газеты восхваляют грандиозные соцрекорды и годовщину заключения с Германией пакта о ненападении…
О том, что все это – пир во время чумы, догадываются лишь единицы. Среди них невольно оказывается и заделавшийся в прожженные газетчики Владимир Морской, вынужденно участвующий в расследовании жестокого двойного убийства.
0
…1930 год. Таня Алмазова, волею судьбы возглавившая банду грабителей и «работавшая» еще при Мишке Япончике, начинает понимать, что былые времена закончились: исчезли «воровские законы», вместо них появились «воровские понятия». А это совсем другое. Таня изо всех сил старается не вмешиваться в войну между «старыми» и «новыми» бандитами, но, к сожалению, от нее ничего не зависит: появляется какая-то третья сила, сокрушающая всё и всех…
0
Засніжені Товтри здригнулись від жорстокості таємничого вбивці, який не просто вбиває, а… розтинає тіла. Важкий, смертельний жах видерся на простори Поділля з невідомих пекельних глибин, і його не змогли зупинити навіть мури. Цей жах заповз на вулички Кам’янця, стиснув його в холодних обіймах й відібрав спокій у городян. Але, на щастя жителів фортеці і місцевого каштеляна, у них є останній козир – вже знайомий читачам з роману «Куля для вовкулаки» колишній курінний отаман Запорізької Січі, найкращій спеціаліст з розкриття злочинів в Україні Семен Ольховський-Паливода. Разом зі своїм вірним товаришем Микитою він повинен зупинити страшного вбивцю.
Це другий роман Юрія Сороки з серії «Нотатки Семена Паливоди».
0
Закінчується виснажливе, знекровлено-дистрофічне літо 1946 року. Одноногий моряк, командир бронекатеру Пінської військової флотилії, нарешті повертається додому з війни. Він не знає, що його чекає: чи жива його кохана, єврейська дівчина Аля, чи пережила вона трагедію Бабиного Яру, чи живий батько, котрого перед самою війною звинуватили в зраді Батьківщини? Невже добре в повоєнному Києві лише тим, хто стежить за людьми і бореться з ворогами народу, як от колишній чекіст, майор держбезпеки, що займається оперативною роботою по духовенству всіх конфесій у відділку «О» в сумнозвісному будинку на Володимирській, 33?..
