8. Хвильовий Микола. Твори: в п’ятьох томах / заг. ред. Григорiя Костюка. Том IV. Остап Вишня в «свiтлi» «лiвоi» балабайки. Об'еднання Украiнських Письменникiв «Слово» i Украiнське Видавництво «Смолоскип» iм. В. Симоненка. —Нью-Йорк—Балтiмор—Торонто. – 1983. – С. 497—48. Цей памфлет вперше було опублiковано в журн. «Пролiтфронт». Харкiв, 1930. Ч. 4, С. 254—09.
9. Гiрняк Йосип. Спомини / упоряд. Богдана Бойчук. Нью-Йорк: Сучаснiсть, 1982.
10. Гжицький Володимир. Нiч i день. Львiв: Каменяр, 1989.
1919–1933
Павло Грунський
ДЕМОКРАТИЧНІ РЕФОРМИ ДЕНІКІНА
(Фейлетон. Матерiалом для конституцii бути не може)
2 листопада 1919 р.
Подiлити землю мiж селянами – справа не маленька.
Треба все передбачити, зважити, обгрунтувати, придивитися до мiсцевих особливостей, грунту, вдачi населення i т. iн., i т. iн.
І земельнi комiтети, i земельнi управи, i селянськi з’iзди, iнструктори, пояснення, циркуляри…
Департамент земельноi реформи з комiсiями, фахiвцями.
Взагалi – велика справа.
Це у нас!
У Денiкiна справа далеко простiша!
Приiжджае до села загiн.
– Зiбрать сход!
Зiбрали.
– Хто хоче землi – вперед!
Дехто виходить. Бiльшiсть землi не хоче – не ворушиться!
Але… (отут-то виявляеться знання селянськоi думки) командир загону наперед знае, хто землi хоче. Мае такий список…
І все безземельнi або малоземельнi.
Викликае. Виходять.
Дiлять…
Одному двадцять п’ять, другому п’ятдесят, а iншому й до ста бувае. Бувае iнодi, що шомпол ламаеться, тодi беруть новий… Хто бiльше добивався, тому бiльше й дають.
Бiднiший – менше.
Усе як слiд!
Це – земельна реформа.
* * *
А свобода…
Чи е де-небудь ще така, наприклад, свобода совiстi, як у Шульгiна?
Нiгде не найдете!
Запевняю вас, що нiгде в свiтi не дозволять розпустити так «свободно» свою совiсть, як розпустив ii Шульгiн.
Чи ви гадаете, що де-небудь е така «свобода» слова, як у «Киевлянина» або «Киiвськоi Дуньки»?
А свобода «зiбрань» яка!
Ви тiльки почитайте, як «збирають» з киiвського населення «самообложенiе» на користь добрармii.
«Зiбрання» поголовнi!
Нi, таки що не кажiть, а видно людей з державним досвiдом…
Павло Грунський
ДОПЕКЛО
11 листопада 1919 р.
«На Дону повстав самостiйницький рух»
(Із газет)
Добудувалися!
– До того добудувалися, що, навiть Дон, цей «осередок тоеi Руськой государственности», – завадило!
– Завадило так, що вже вибльовуе i «iдею», i тих, хто принiс з собою цю «iдею».
– Дончаки, нарештi, зрозумiли, якого «блага» принесли народовi Денiкiн з кумпанiею.
Захиталася наймiцнiша пiдпора полiцейськоi Росii.
– Єдиноi, недiлимоi!
– Захиталася, щоби упавши, задавити всю царську наволоч.
