26 грудня 1858. С.-Петербург
Милостивый государь!
Прилагаю сто рублей и извиняюсь в медленности, которая произошла от болезни моей.
Когда Вы оправитесь, доставьте, пожалуйста, удовольствие познакомиться с Вами.
Примите уверение в душевном уважении.
В. Кокорев.
26 дек[абря]
СПб.
В Бассейной,
собственный дом.
319. А. I. Толстоi до Т. Г. Шевченка
30 грудня 1858. С.-Петербург
Пожалуйста, Тарас Григорьевич, приходите завтра. От 7 до 10 будет у нас Олдридж и будет читать. Прошу Вас съездить к Кулишу и передать ему мое приглашение. Да нельзя ли пригласить и Александру Ивановну и Семена Степановича. Да смотрите же, устройте это.
Ваша Толстая.
Вторник,
30 декабря.
На четвертiй сторiнцi:
Тарасу Григорьевичу
Шевченке
320. С. Хлебовського до Т. Г. Шевченка
1858. С.-Петербург
Badz tak dobry, kochany Tarasie, przyszlij mi mоj menekin, gdyz mi jest konecznie potrzebny i niemam teraz zadnego, wszystkie odemnie poodbierali.
Szanujacy Cie
S. Chlebowski[6 - Будь добрий, коханий Тарасе, пришли менi мiй манекен, бо вiн менi дуже потрiбний; не маю зараз жодного, всi у мене позабирали.Шануючий тебеС. Хлебовський (пол.).].
1859
321. Т. Г. Шевченка до Я. Г. Кухаренка
17 сiчня 1859. С.-Петербург
Батьку отамане кошовий
i мiй единий друже!
Треба б було менi на тебе сердиться, та нi, розсердься ти перше на мене. Розсердься ти на мене за те, що я вторiк ще аж у апрiлi мiсяцi получив твое письмо ласкаве од М. М. Лазаревського та не промовив тобi й пiвслова й досi. Хоч би подякував за тi 10-ть карбованцiв, що ти во iм’я мое дав якомусь моему братовi Петровi Шевченку. Спасибi тобi, мiй друже единий! У мене есть брати Микита й Йосип, а Петра нема. Бог його знае, вiдкiля вiн узявся? Та дарма! Нехай собi здоровий буде. А ти здоровий i багатий. Не сердься ж на мене, мiй друже единий, що я й досi до тебе не написав хоч на клаптику паперу. Якби сказать, що нiколи було, то таке слово смердiло б брехнею, а я не пошлю тобi смердячого слова.
А тепер я захожусь сердиться на тебе, отамане, наш батьку кошовий! Мабуть, ти давно в землях християнських не бував i доброi мови християнськоi не чував, що зовеш мене закадишним другом. Чи ж чути було коли-небудь меж християнами таке бридке, паскудне слово? Мабуть, ти, батьку, забув нашу християнську мову i дощенту побусурменився? Та дарма! Зови, як знаеш, тiлько не забувай твого искреннего
Т. Шевченка.
17 января 1859 года.
С.-Петербург.
У нас тут складаеться «Хата», то чи нема часом у тебе якоi доброi деревини на крокву або й сволок. Як е, то присилай ii на iм’я П. А. Кулiша або в Академiю художеств Т. Г. Шевченку. Поцiлуй тричi за мене свою стару i своiх дiточок.
Не сердься на мене, мiй друже единий, що я тобi пишу так небагато. Я ще й досi не вiдпочив пiсля тii проклятоi неволi. Як одпочину, то напишу тобi за одним заходом аркуш або й два.
Чи ти читав «Оповiдання» Марка Вовчка? Як не читав, то я пришлю тобi.
322. Т. Г. Шевченка до М. Я. Макарова
7 лютого 1859. С.-Петербург
Дознайтесь, будьте ласкавi, чи буде дома завтра ввечерi Варвара Яковлевна. Якщо буде, то i я до неi прибуду з І. С. Тургеневим. І ви прибувайте, як матимете час. Оставайтеся здоровi та не забудьте завтра вранцi оповiстить мене, искреннего вашого
Т. Шевченка.
7 февраля.
На зворотi:
Высокоблагородному
Николаю Яковлевичу
Макарову.
323. Т. Г. Шевченка до М. В. Максимович
25 березня 1859. С.-Петербург
25 марта 1859.
Сьогодня був я у Александры Михайловны. Вона менi показувала ваше последнее письмо до неi. Спасибi вам, мое серденько, що ви мене згадуете i не забуваете моеi просьби. Спасибi вам ще раз i ще раз. Як Бог поможе менi до мая мiсяця кончить моi дiла з цензурою, то насиплю повну кишеню грошей та й чкурну через Москву прямо на Михайлову гору. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так сталося, як гадаеться. Та вже нехай як буде, так i буде, а я хоч без грошей придибаю-таки до вас сим лiтом, та як Бог та ви поможете, то, може, й одружуся. Якби-то так сталося, дуже добре було б. Аж страх обiсiло вже менi бурлакувати. На сей раз посилаю вам свiй портрет, тiлько ви його не показуйте моiй молодiй, а то злякаеться. Оставайтеся здоровi, нехай вам Бог помага на все добре. Згадуйте iнколи искреннего вашого Т. Шевченка.
