4 мая.
И вчера не мог и сегодня не могу насладиться вашим лицезрением, всемилейшая Наталия Борисовна. В субботу вечером, непременно, буду вас лично благодарить за фотографии, которые вы вручите сегодня вручителю сей неуклюжей и притом лаконической записки.
Искренний ваш Т. Шевченко.
На зворотi:
Высокоблагородной Наталии Борисовне Сухановой.
В Большой Конюшенной. Дом Мятлевой.
327. Т. Г. Шевченка до Правлiння Академii мистецтв
5 травня 1859. С.-Петербург
В Правление Императорской Академии художеств
художника Тараса Шевченка
Прошение
Покорнейше прошу правление Императорской Академии художеств выдать мне вид на проезд в губернии: Киевскую, Черниговскую и Полтавскую, сроком на пять месяцев, для поправления здоровья и рисования этюдов с натуры.
Художник Т. Шевченко.
1859 года
мая 5 дня.
328. Т. Г. Шевченка до М. В. Максимович
10 травня 1859. С.-Петербург
1859.
10 мая.
Воистину Христос воскресе!
Мiй любий, мiй единий друже! Спасибi вам, мое серденько, за ваше щирее, ласкавее письмо. В той самий день, як я получив його, заходився клопотать о паспортi, та й досi ще не знаю, чи дадуть менi його, чи нi. Перше в столицю не пускали, а тепер з цii смердячоi столицi не випускають. Доки вони будуть згнущатись надо мною? Я не знаю, що менi робить i що почать. Утiкти хiба нищечком до вас та, одружившися, у вас i заховаться. Здаеться, що я так i зроблю. До 15 мая ждатиму паспорта, а там що буде, то нехай те й буде. А поки що буде, посилаю вам свiй портрет, тiлько, будьте ласкавi, не показуйте портрет дiвчатам, а то вони злякаються, подумають, що я гайдамацький батько, та нi одна й замiж не пiде за такого паливоду. А тим часом однiй найкращiй скажiть тихенько, щоб рушника дбала та щоб на своему огородi гарбузiв не сажала. Так що ж, позичить, як на своему не посадить. О! бодай так[о]i сусiди одцурались!
Оставайтеся здоровi, мiй любий, мiй единий друже! В маi або в iюнi побачимось, а поки що де набачите, що гарбузи посаженi, то так з коренем i виривайте.
Искренний ваш Т. Шевченко.
329. Т. Г. Шевченка до Д. О. Хрущова
24 травня 1859. С.-Петербург
24 мая.
Во имя Божие подождите меня в Москве до 28 мая. Если не можете, то с получением сего уведомьте.
Искренний ваш
Т. Шевченко.
330. Т. Г. Шевченка до М. О. Маркович
25 травня 1859. С.-Петербург
25 мая.
Спасибi тобi, моя доню любая, моя единая, що ти мене хоч у Дрезденi згадала. Я ще й досi тут, не пускають додому. Печатать не дають. Не знаю, що й робить. Чи не повiситься часом? Нi, не повiшусь, а втечу на Украiну, оженюсь i вернуся як умитий в столицю. Коли ви вернетесь до нас? Якби через рiк, то дуже добре було б. З Кожанчиковим я бачився позавчора, i вiн менi нiчого не казав про «Ледащицю». Серденько мое! Не посилайте поки що нiчого отим книгарям – поки вас лихо не прискрипало. Бо вони не бачать, а носом чують нашi злиднi. А втiм робiть, як самi знаете. Восени буде у нас свiй журнал пiд редакцiею Белозерского i Макарова. Пiдождiть трошки. А поки що нехай вам Бог помагае на все добре. Тричi цiлую вас i вашого Богдася, амiнь.
Т. Шевченко.
Як матимете час, то пишiть до мене через Камiнецького, бо вiн знатиме, де я повертаюсь.
331. Т. Г. Шевченка до В. В. Тарновського (молодшого)
Травень 1859. С.-Петербург
Вручителю сего вручите сало.
Т. Шевченко.
На зворотi:
Благородному Василию Васильевичу
малому
Тернавскому.
В доме Федорова.
332. Л. В. Тарновськоi до Т. Г. Шевченка
Травень 1859. С.-Петербург
Любезнейший Тарас Григорович!
Не знаете ли Вы адреса, где живет художник Трутовский, мне необходимо видеться с ним по поручению Николая Аркадича Ригельмана. Завтра мы надеемся уехать; итак, до радостного свидания на милой Украине.
Вам преданная
Л. Тарновская.
