• будь-якi види ризикованоi чи азартноi поведiнки;
• постiйнi незапланованi змiни в колективi;
• дурнi помилки, що iх припускаються iншi;
• кли вас обзивають схибленим на бюрократii, хоча ви просто пояснюете, як слiд дiяти за правилами;
• дуже емоцiйнi люди, якi говорять про приватнi речi.
Що вiдбуваеться, коли ви як синя людина переживаете стрес? Найпростiша вiдповiдь – ви стаете ще синiшим. Ви можете стати надмiрно песимiстичним. О так, настае цiлковитий морок – непроглядна темрява, ви можете навiть впасти в депресiю. У таких випадках часто настае байдужiсть, i ви можете вiдчувати, що вас бiльше нiщо не цiкавить. Армагедон навис над вами, i нiкому немае порятунку.
Бувае i так, що ви стаете нестерпно скрупульозним. Ставите процес на режим ручного гальма, бо вiдтепер справдi не маете часу на дурнi помилки. Люди довкола вимушенi рахуватися з вашою всеосяжною критикою. Ви вказуете на найменшу помилку, яку помiчаете. Іншим можете видаватися чванливим всезнайкою.
Синi ненавидять критику своеi роботи. Оскiльки вони особливо цiнують якiсть, то iх просто розлючуе, коли хтось припускае, що зроблене ними не вiдповiдае вимогам. Або що вони в чомусь помиляються. У таких випадках може проявлятися низка цiкавих механiзмiв захисту. Якщо ви – синiй, то загальна бездумнiсть i спалахи емоцiй – це не про вас. Такi речi важко контролювати, тому вони тiльки провокують стрес. Дуже часто ви просто не розумiете, що вiдбуваеться. Рацiональне мислення, зрештою, не пояснюе емоцiйностi.
Ви можете прийняти логiчнi та продуманi аргументи, але якщо змiни вiдбуваються зовсiм несподiвано й порушують ваш графiк, вони взагалi не вiтаються. Ви блокуете себе, i не хочете брати у цьому участь.
Ризик – це зло, до якого ви ставитесь, звiсно, з пiдозрою. Навiть якщо ви зможете прорахувати, до чого веде нове мислення, ви сприймаете це як ризик. І ось тодi й виникае стрес, бо ви втрачаете контроль над ситуацiею, i це само собою е найризикованiшим.
Це саме стосуеться будь-якоi iншоi форми непередбачуваностi. Однак не слiд плутати з небажанням зелених змiнюватися – це бiльше стосуеться потреби в контролi. Йдеться про ситуацii, коли зеленi не знають i не розумiють, що вiдбуваеться. Завжди краще бути поiнформованим про ситуацiю, тримати ii пiд контролем. Як зелена особистiсть ви просто хочете бути достатньо добре пiдготовленим. Можливо, якби нова пропозицiя керiвництва була наперед додана до рiчного робочого плану, все було б гаразд.
Ще одне джерело сильноi фрустрацii для синiх – це люди, якi порушують правила та приписи. Оскiльки ви самi навiть не мрiете порушити якесь правило, такi дii з боку iнших часто породжують серйознi суперечки. На людей, якi порушують правила, не можна просто так заплющити очi, тож ви можете витратити бiльше часу на контроль за дiями iнших, нiж на те, щоб виконувати свою роботу.
Якщо ваше начальство спостережливе, то воно розумiтиме, як ви дiете в таких ситуацiях. Йому треба усвiдомлювати, що в умовах стресу ваше негативне ставлення може перетворитися на вiдкритий песимiзм.
Поганi начальники просто стають над шиею синiх i починають iх пiдганяти. Кажуть «думайте позитивно!». «Зробiть так, щоб ситуацiя вам сподобалася». Брр! Це – аж нiяк не розумне керування. Сподiватимемося, що ваш начальник трохи розумнiший, нiж оцей з мого прикладу.
Що вам по-справжньому потрiбно, так це повне усамiтнення, яке дасть вам час i простiр для роздумiв. Якщо ви хочете проаналiзувати конкретну ситуацiю i зрозумiти, як усе поеднуеться, вам потрiбен час. Попросiть трохи бiльше простору, врештi-решт ви повернетесь до свого нормального ритму, до свого фонового педантичного стилю. Але якщо ви застрягнете в мороку сумнiвiв, вам, мабуть, доведеться попросити про конкретнiшу допомогу. Призначте зустрiч зi своiм начальником й обговорiть iз ним список потенцiйних i продуманих крокiв, що iх можна вжити, щоб позбутися проблеми.
Що вiдбуватиметься тепер?
На основi свого власного поеднання кольорiв чи знайшли ви своi стресовi чинники? Чи зробили для себе висновки?
Я закликаю вас: приймiть той факт, що так само, як й iншi, ви можете переживати стрес. Це не ваша вина. Це просто результат того, що ми живемо в цьому свiтi. Але усвiдомлення тих чинникiв, що спричиняють стрес саме у вас, може бути дуже цiнним. Завдяки цьому ви краще зрозумiете стрес i зможете його передбачити, що допоможе вам краще збалансувати власне життя.
У найгiршому разi ви довго житимете в оточеннi одного або кiлькох яскраво виражених чинникiв стресу, з якими нiчого не зробите. Саме такi ситуацii призводять до вигорання.
Чи бачите ви якийсь паттерн, що трапляеться у вас на роботi та який ви хотiли б обговорити зi своiм начальником? Найкраще було б, якби ви могли поговорити про такi речi. Хорошi начальники ловлять подiбнi сигнали рано, поганi ж iх узагалi не бачать. Начальник завжди вимагатиме вiд вас виконання ваших обов’язкiв i вiдповiдальностi за них, але ви маете право просити належнi умови працi, якi допоможуть вам успiшно впоратися з вашими завданнями.
Ваш начальник, безумовно, чудова людина, хоча вiн точно не вмiе читати думки. Ви не можете бути впевненi, що вiн знае про те, що викликае у вас стрес, але якщо ви самi це знаете, вам вже е про що поговорити. Тож не зволiкайте i призначте з ним зустрiч просто негайно.
«Сьогоднi ми вирiшимо, на кого спихнемо провину»
Роздiл 7. Чому ви найбiльше захочете мати червоного начальника
Як змусити свого начальника насторочувати вуха й реально слухати?
З назвою цього роздiлу щось не так.
Добре, а як ви це знаете? Хто мусить вiдповiдати за те, щоб комунiкацiя в компанii вiдбувалася належно? Я вважаю, що саме начальник мае бiльшу вiдповiдальнiсть, але це не означае, що ви взагалi не несете жодноi вiдповiдальностi. Навiть ви можете iстотно вплинути на багато що. Переконання, що, мовляв, «це ж начальник вiдповiдае за те, щоб все функцiонувало як слiд, йому за це платять, це – його робота, а не моя», е не дуже переконливим.
Коли ви кажете, що нi за що не вiдповiдаете, ви таким чином робите себе безсилим – жертвою. Крiм того, зменшуете свою здатнiсть впливати на власну ситуацiю. Очiкування на будь-якi змiни повiльно зникае.
Якщо ви покладаете всю вiдповiдальнiсть на начальника, звiсно ж, можете звинуватити його у всiх провалах. Але також потрiбно оцiнити, хто в результатi постраждае найбiльше. Якщо начальник вас не розумiе, можете назвати його iдiотом. Або ви також можете спробувати взяти контроль над ситуацiею у своi руки. Так, начальник мусить бути розумнiшим. Так, логiчно було б припустити, що вiн завжди матиме правильнi iнструменти. Однак якщо це не так, то що iз цим можете зробити ви?
Якщо ви, примiром, справдi хочете змiнити стан справ, iнодi доводиться працювати з тим, що ви повнiстю контролюете, тобто – iз собою.
«Правда – на моему боцi!»
Кiлька рокiв тому у Швецii було введено положення про те, що водii повиннi зупинятися перед смугами пiшохiдних переходiв. Пiшоходи мають прiоритет. По iдеi, це дуже хороший закон. Однак якщо ви запитаете Управлiння безпеки дорожнього руху про результати такого нововведення, то iхня рекомендацiя вас злякае: найкраще не переходити дорогу на пiшохiдних переходах. Саме на них вiдбуваеться найбiльша кiлькiсть аварiй. Справдi, за статистикою кiлькiсть ДТП на пiшохiдних переходах зросла з моменту запровадження цього закону. Звучить безглуздо, але насправдi так i е.
Мое роз’яснення цiеi ситуацii, яке почасти пiдтверджуеться й дослiдженнями Управлiння безпеки дорожнього руху, таке: пiшоходи повнiстю переклали вiдповiдальнiсть за власну безпеку на водiiв. Люди вивалюються на вулицю з твердим переконанням, що водiй зупиниться, тому що за законом вони мусять зупинятися.
Ви вже вловлюете, до чого я веду. Якщо це – у ваших iнтересах, то ви маете долучатися до справи й брати вiдповiдальнiсть на себе за те, щоб усе працювало краще. В перспективi всi виграють – ви великою мiрою теж. З’ясувавши це, подумаймо, як вам найкраще достукатися до свого начальника, враховуючи його колiр.
Чому ви найбiльше хочете мати червоного начальника
Як я вже згадував ранiше, за статистикою чим вище ми в органiзацiйнiй iерархii в компанii, тим бiльше зустрiчаемо червоних особистостей. Чи означае це, що червонi – кращi начальники? На жаль, це не так просто, але iхнiй тип поведiнки вiдрiзняеться низкою властивостей, якi е корисними на деяких позицiях.
Червонi начальники добре роздiляють проблеми й людей, бо орiентованi на завдання. Це означае, що вони думають рацiонально й тримають поодаль своi емоцii, коли, наприклад, ухвалюють рiшення. Інодi нам потрiбен хтось незворушний i розсудливий, хiба нi? Доки iншi тижнями вагаються, червонi начальники завжди оперативно ухвалюють будь-яке рiшення.
Навколо них багато чого вiдбуваеться – робота кипить. Вони нiколи не сидять на мiсцi, iхня найбiльша сила – це, мабуть, iх прагнення просуватися вперед. Компанiя отримае вiд червоного начальника велику користь, бо така людина пiдтримуе новi iдеi й не дае нiкому збавляти оберти. Принаймнi вiд нудьги точно нiхто не помре.
Чiткiсть i яснiсть – це також те, що робить червоних хорошими начальниками. Пiд час обговорення проблем керування часто можна почути, що начальник повинен бути чiтким i зрозумiлим. Людям не подобаеться, коли вони не можуть зрозумiти, що мае на увазi iхнiй начальник. У разi з червоним начальником таке мало коли трапляеться. Вiн завжди чiтко озвучуе, що i про що думае i куди ви рухаетеся. За червоного начальника компанii точно не бракуватиме чiтких рiшень.
Червоний начальник в жодному разi не страждае вiд перешкод на своему шляху. Те, що з ним не всi погоджуються, особливо його не хвилюе; той факт, що не всi цiнують безпосереднiсть, е неприемним, але з цим доведеться якось жити. Спротив i навiть конфлiкти фактично можуть надавати червоним бiльше енергii, нiж споживати.
Прямим текстом можна сказати так: червонi беруть удари краще, нiж iншi кольори. І навiть якщо це сильнi удари, вони швидко одужують. Якщо начальник справдi стоiть на боцi своеi команди, – i ми сподiваемось, що це так i е, – для команди це великий плюс. Червоний начальник буде змiтати все, що стоятиме на шляху його команди. Червоний начальник бере бiй на себе.
То як же ж достукатися до таких альфа-особистостей?
Тут варто згадати, що я казав кiлька сторiнок ранiше: за хорошу комунiкацiю з начальником вiдповiдаете, зокрема, i ви. Пiсля того, як ви прочитаете цей роздiл, я ще раз нагадаю вам про це.
Вiдповiдь на поставлене в пiдзаголовку запитання проста: дiйте самi, як червоний.
Одразу переходимо до справи
Червоним завжди не бракуе часу, а червонi начальники потерпають вiд хронiчного браку цього товару. Також iм бракуе чогось, що називаеться, по буквах: т-е-р-п-i-н-н-я. Якi в цього наслiдки? Занадто довгi аргументацii, якi видаються не цiкавими, змушують червоного начальника вiдволiкатися швидше, нiж ви встигнете вимовити «надзвукова швидкiсть». Вам не потрiбен мегафон, щоб вас почули, але, як каже моя дружина, коли я занадто багато говорю: «Забагато слiв».
Ваш начальник зайнятий, вiн пiд зав’язку заповнюе свiй робочий календар, тому все, що вимагае часу, який вiн вiдводить на виконання справдi важливих справ, мае бути надзвичайно важливим.
Якщо ви й так уважаете, що скоротили повiдомлення або презентацiю до абсолютного мiнiмуму, скоротiть його ще трошки. Навiть якщо ви хочете окреслити передiсторiю провального проекту, не починайте з цього. Почнiть з основноi думки.
«Усе пiшло шкереберть».
Тепер усю увагу, якоi ви прагнули, зосереджено саме на вас. Червонi начальники швидко помiчають, коли ви починаете ходити навколо питання. Вони вiдчувають проблему. Переходьте вiдразу до справи. Це може бути щось на кшталт: «Я хочу, щоб ми обрали варiант C. Менi потрiбен новий комп’ютер. Я не вiдчуваю себе добре на цiй роботi. Менi потрiбно взяти вiдпустку».
Ви зрозумiли. Менше балаканини.
