Пси замордували?»
«Де? якого?»
«У Вiльшанiй;
І кажуть, що вкрали
Дочку його, коли знаеш».
«Дочку, у Вiльшанiй?»
«У титаря, коли знавав».
«Оксано, Оксано!» —
Ледве вимовив Ярема
Та й упав додолу.
«Еге! ось що… Шкода хлопця,
Провiтри, Миколо!»
Провiтрився. «Батьку! брате!
Чом я не сторукий?
Дайте ножа, дайте силу,
Муки ляхам, муки!
Муки страшноi, щоб пекло
Тряслося та млiло!»
«Добре, сину, ножi будуть
На святее дiло.
Ходiм з нами у Лисянку
Ножi гартувати!»
«Ходiм, ходiм, отамане,
Батьку ти мiй, брате,
Мiй единий! На край свiта
Полечу, достану,
З пекла вирву, отамане…
На край свiта, пане…
На край свiта, та не найду,
Не найду Оксани!»
«Може, й найдеш. А як тебе
Зовуть? я не знаю».
«Яремою».
«А прiзвище?»
«Прiзвища немае!»
«Хiба байстрюк? Без прiзвища
Запиши, Миколо,
У реестер. Нехай буде —
Нехай буде Голий,
Так i пиши!»
«Нi, погано!»
«Ну, хiба Бiдою?»
«І це не так».
«Стривай лишень,
Пиши Галайдою».
Записали.
«Ну, Галайдо,
Поiдем гуляти.
Найдеш долю… а не найдеш…
Рушайте, хлоп’ята».
