– Здiйсненого не пояснюють,
За те, що зроблено, не докоряють
І в тому, що було, не винуватять.
22
Учитель сказав:
– Гуань Чжун був не дуже й здiбний.
Хтось запитав:
– А чи не був вiн ощадливий?
Учитель заперечив:
– Як мiг вiн бути ощадливим, маючи вежу «Три повернення» й не дозволяючи сумiщати посади?
– Та чи не був тодi вiн знавцем ритуалу?
– У володаря перед входом були встановленi щити, Гуань поставив у себе такi самi; у володаря до зустрiчей iз iншими державцями був постамент для перекинутих чаш для вина, Гуань мав такий самий постамент. Якщо Гуань знае ритуали, то хто тодi iх не знае? – була вiдповiдь.
23
Бесiдуючи про музику зi старшим музикою з удiла Лу, Учитель сказав:
– А музику, ii знати можна! Спершу виконують – нiбито злита, грають далi, нiби без домiшок, нiбито свiтла i нiбито не перериваеться наприкiнцi.
24
Хранитель рубежiв iз І, прохаючи про зустрiч, казав:
– Менi вдавалось досi зустрiчатися з кожним чеснотливим мужем, який приходив сюди.
Учнi його представили.
А вийшовши, вiн сказав:
– Навiщо вам турбуватися про те, що все втрачено? Уже давно Путi нема в Пiднебеснiй, i Небо скоро зробить Учителя дзвоном.
25
Учитель казав про музику «Весняну»: в нiй усе прекрасно i все гарне; i казав про музику «Войовничу»: в нiй усе прекрасно, але гарне не все.
26
Учитель запитав:
– Як менi дивитись на того, хто проявляе нетерплячiсть, будучи правителем, не почувае захвату, виконуючи ритуал, i не тужить пiд час трауру?
Глава 4
Там, де людянiсть
1
Учитель сказав:
– Прекрасно там, де людянiсть. Як може розумна людина, маючи вибiр, у ii краях не поселитися?
2
Учитель сказав:
– Позбавлений людяностi не може довго залишатися в злиднях, не може всякчас мати добробут. Хто справдi людина, для того людянiсть – насолода, а мудрому вона приносить користь.
3
Учитель казав:
– Лише той, хто насправдi людяний, умiе i любити людей, i гидувати ними.
4
Учитель казав:
– Спрямованiсть до людяностi звiльняе вiд усього поганого.
5
Учитель сказав:
– Шляхетнiсть i багатство – це те, чого люди прагнуть; якщо вони надбанi нечесно, чеснотливий муж вiд них вiдмовляеться. Бiднiсть i приниженiсть – це те, що людям ненависне. Якщо вони незаслуженi, чеснотливий муж ними не гидуе. Як може чеснотливий муж придбати iм’я, якщо вiдкине людянiсть? Чеснотливий муж не розстаеться з людянiстю навiть на час трапези. Вiн неодмiнно з нею, коли поспiшае, i неодмiнно з нею, коли перебувае в небезпецi.
6
Учитель сказав:
– Менi не траплявся ще той, кому приемна людянiсть i огидна нелюдянiсть. Кому приемна людянiсть, того не перевершити.
А кому огидна нелюдянiсть, той проявляе людянiсть i уникае зустрiчi з усiм нелюдяним. Чи буде хто-небудь здатен протягом усього дня старатися бути людяним? Менi не траплялися люди, яким бракувало б для цього iхнiх сил. Може, i е такi люди, але я iх не зустрiчав.
7
Учитель сказав:
– Кожен помиляеться залежно вiд своеi схильностi. Вдивися в помилки людини – i пiзнаеш мiру ii людяностi.
