Компонент I–VISION ДОСТУПНИЙ
І побачила чиюсь руку.
Тодi ногу.
Тодi голову.
Канал був забитий людськими тiлами. Тiла громадились одне на одному жужмом, вплiтались в огидний клубок – там кисть, там стегно, там плече, спина, пасмо волосся… Деякi у фiрмових комбiнезонах General Biology бiло-синьо-червоно-чорних, деякi в самих iх обривках, деякi зовсiм голi. Бiота струменилась у кожну шпарину мiж тiлами, стiнки венули ритмiчно здригались, нагнiтаючи потiк, але страхiтливий клубок майже не рухався, хiба неспiшно, ледь-ледь подавався вперед…
– Ясно, – рiвно проказала Мартiнес.
– А як же вони сюди…? – спитала дещо отетерiла Оля.
– Мовчки, – одгукнулась Мартiнес. – Занесло з якогось кластеру, як i нас… Пiд час розгерметизацii чи ще до того. Захлинулись.
– Мартiнес… – протягнув лейтенант у динамiках. – Слухай сюди. Залишайся на мiсцi – я зараз спущуся нижче по розлому… Спробую обвалити цей канал абощо.
– Нi, сер! – поспiшно озвалась десантниця. – Це небезпечно, я… Я щось придумаю – повертайтесь краще у човник.
Чи то Олi здалося, чи голос Єви ледь-ледь задрижав. Уперше за всю iхню божевiльну мандрiвку.
– Та що ти тут придумаеш… – неуважно заперечив Кайл. – Стiнки там пробити – не варiант, назад ти не повернеш, та i часу немае…
– Я щось придумаю, сер.
– Замовкни i залишайся там! – гримнув лейтенант. – Я монiторю твiй конект – вiн нестабiльний. Човник маневруе в патоцi, i ти в будь-який момент можеш вiд’еднатись, я зараз!
– Нi!
– Помовч!
– Я придумаю, придумаю… – забубонiла Єва, немов сама до себе.
Їi голос дрижав.
– Стеж за параметрами скафандра!
– Придумаю, придумаю…
Активацiя ІМПУЛЬСНОГО КАСТЕТА…
– Придумаю…
Накопичення заряду… 89%
– Єво, що ви…
Сержант рiзко вiдштовхнулась назад.
Снiжно-бiла прицiльна марка прилипла до чиеiсь розпластаноi спини, просто до потемнiлого червоно-синього ромба General Biology на обiрваному комбiнезонi…
ЗАРЯД – 100%
Повноцiнного удару, як i тодi, не було, був лише широкий розмах руки i спалах напальникiв… i в’язка бордова хмара, що здiйнялась вiд клубка трупiв i тут же осiла, розсмокталась, розмилась у щiльному потоцi бiоти…
Накопичення заряду… 93%
Клубок подався. Не надто далеко, але бiота немовби пробила в ньому дiру i чимдуж ринулась туди…
ЗАРЯД – 100%
Прицiльна марка прилипла до чиiхось сплющених грудей…
Спалах напальникiв, хмара, бiота…
Накопичення заряду… 84%
ЗАРЯД – 100%
Спалах…
Потiк закрутився i понiс Олю в гущавину трупiв та iхнiх шматкiв. Вона билась об них, в’язла у них, виривалась iз iхнiх моторошних обiймiв i знов загрузала, в’язла, тонула… Потiк бiоти нiс ii стрiмко вперед разом iз трупами i iй стало здаватись, що вона от-от захлинеться, вона замахала руками, вiдштовхуючи вiд себе мерцiв, i лиш тодi зрозумiла, що сама керуе скафандром, що Єви бiльше немае з нею…
– Єво… – видихнула вона розпачливо. – Сержанте! Єво!!
Але навкруг лиш гула пустота i метались покрученi руки, спотворенi лиця, мертвi оскленi погляди…
– Єво…!
Мерцi хапали i обiймали ii.
8
ДЕКОМПРЕСІЯ
Стабiлiзацiя тиску…
Зрощення покровiв…
Контроль терморегуляцii…
Вiдновлення просторовоi орiентацii…
Please Wait…
Спочатку iй здалося, що вона iзнов пiрнула в безпам’ятство – навкруг неi гула, аж вила колюча безконечна тьма, i вона не видiла нiчого, окрiм ядучих стовпчикiв iндикацii…
Калiбрування рецепторiв нановолокна…
