banner banner banner
Olya_#2
Olya_#2
Оценить:
 Рейтинг: 0

Olya_#2


Заряд – 42%

– Чорт… розгерметизацiя, – пирхнула Мартiнес. – Ця бляшанка урештi трiснула! Та що за напасть?…

Вона нарештi вловила потрiбний ритм i почала чiплятись за виступи, тим самим коректуючи свiй карколомний полiт крiзь пруття та штирi… Проте ii (тобто Олю) стрiмко кудись несло!

– Ти летиш на цунамi! – гримнув Кайл.

– Я бачу, сер, – одгукнулась Мартiнес.

По забралу пропливли якiсь схеми i мапи, незрозумiлi позначки…

– О, отут! – верескнула вона. – Спробую вскочити до венули, тутечки е кластер…

– Добре, я вас веду, виконуй.

Сержант рiзко розвернулась i шмигнула в плетиво понiвеченого пруття, чи що то воно таке було… Вона шмигала мiж уламкiв подiбно до грацiйноi рибини чи вертливоi змii, скручувалась, звивалася, пролазила в такi вузькi отвори, що годi й мрiяти, ухилялась од кристаликiв лиховiсного iнiю…

Мутно-зелений, водяний i льодяний свiт тiльки й мотався перед Олиним взором уперемiшку з пульсуючою iндикацiею, i вона врештi перестала щось у ньому розрiзняти, окрiм коротких полискiв штучноi мускулатури на своему скафандрi – малинових, янтарних, голубих…

Ну чиста тобi люмiнесцентна риба!..

Серед мертвоi талоi води.

6

Венулами в просторiччi йменувались численнi канали, секцii та перемички мiж шинами гомеостазу корабля. Зазвичай вони мали подвiйне або й потрiйне призначення – всерединi каналу з однiеi секцii судна до iншоi безперервним щiльним потоком транспортувались електролiти i мулька, живильнi сумiшi бiогелю та концентрована бурда корозiйноi пасти яких тiльки хочеш марок, вiдпрацьована органiка, фризи, утилiтарний туман сервiсних мотiв i мутна димка iмунних систем… А по напiвпрозорих стiнках каналу в цей же час в одному й iншому напрямi у мiльйони, мiльярди, секстильйони разiв швидше проносились то бiльш насиченi, то ледь тьмянiшi зiрницi iнформацiйного трафiку.

А до того всього оцей самий канал ще й мiг мати власну моторику, його волокна могли скорочуватись i, як наслiдок, канал, скажiмо, мiняв свое розташування в просторi – вiдривався вiд одного системного вузла i присмоктувався до iншого або скручувався i рiзко випрямлявся, мов батiг, несучись вертлявою п’явкою до мiсця розгерметизацii, зони вiрусного ураження або чого завгодно…

Про те все Олi колись детально й розлого повiдав Макс, але тi його лекцii стосувались в основному венульноi системи «Руанди», а там подiбнi канальцi були заледве не мiкроскопiчнi – зате чисельнi i сильно розгалуженi. Помiж iншого така iх конструкцiя мала й оборонне призначення – у разi вiдмови бар’ерiв або чого подiбного канальцi гомеостазу могли миттево кристалiзуватись, утворюючи пiд обшивкою такий собi додатковий динамiчний шар бронi…

Але то на «Руандi», а от як на «Independence»?…

Чи е тут настiльки великi венули, аби Мартiнес (тобто Оля) могла б у них «вскочити»?

У всякому – либонь же десантниця знала, що робить…

Вона (тобто Оля, якою вона нинi керувала) продиралась крiзь нагромадження вугiльно-чорних, обсипаних смертоносним iнiем штирiв досить-таки довго… Але потiк, що увесь цей час тягнув ii назад, начебто поступово ослаб – вона стала рухатись швидше. Швидше i швидше, швидше…

Корекцiя траекторii…

Швидше…

ЗАРЯД – 23%

Швидше…

Нейронний тракт НЕСТАБІЛЬНИЙ

Швидше…

Частковий збiй реплiкацii…

Інiй i тала вода…

Шубовсть!

7

Калiбрування рецепторiв нановолокна…

Бридотний зелений спектр одразу якось помутнiв i просвiтлiв – картинка стала скорiше сiро-зеленою, у неясних веселкових зблисках. Оля вiдчула, що остаточно спинилась, i роззирнулась довкруги.

Синхронiзацiя систем…

Накопичення заряду батарей…

ЗАРЯД – 29%

Вона зиркнула на зблиски i все втямила.

Інформацiйний потiк.

Вони у венулi.

Виявлено масив органiки…

Асимiляцiя…

Ага, потоки мультику, бiогелю чи чого такого…

На кшталт невагомоi пiни навкруг…

І Єва живить ними Олин скафандр.

ЗАРЯД – 29%

Але тепер Оля втямила, що вона аж нiяк не спинилась, вона рухаеться, може, навiть швидше, нiж до того, мчить широчезним каналом венули бозна й куди…

Невагома пузириста пiна…

Малиновi та цiановi полиски iнформацiйного трафiку…

Тиша…

– Єво, позаду!..

Оля неначе тiльки-но почула хриплий окрик лейтенанта, а Мартiнес уже гнучко розвернулась i зиркала позад себе… тобто – позад Олi… тобто… Словом!..