Заряд ВИЧЕРПАНО
Please Wait…
Перезапуск функцiоналу…
– Як вам вдалося мене хакнути? – раптом несподiвано сама для себе кволо вивела Оля.
– О, а в вас прокидаеться нишпорка, це добре, – смiшок.
Оля й собi всмiхнулась.
Накопичення заряду батарей…
ЗАРЯД – 47%
Активацiя кiнетичних бар’ерiв Massive Dynamic… УСПІШНА
ТЕСТУВАННЯ ОСНОВНИХ СИСТЕМ
…
– Скафандр вважае Кайла вашим безпосереднiм командиром. А мене – його заступником, вiн i дав менi доступ…
– Але вiн не… Я йому не пiдпорядковуюсь, – мляво, на автоматi протягла Оля.
– Не пiдпорядковувались, до вашого рукостискання на крилi човника – коли Кайл зiрвав латку з бекдору скафандра… У нас е своi секрети, мiс Рушдi, краще не питайте.
Оля знову всмiхнулась крiзь куций масив бiотелеметрii, що повз по дисплейному забралу. Дивним чином вiдверто зверхнi та глузливi реплiки десантницi ii все дужче i дужче заспокоювали, приводили до тями…
– Заждiть, а…
Вона знов сполошилась, згадавши.
– …що вiдбуваеться?? Я чула переговори, самi обривки…
– Я iх вирубила, – озвалась Єва. – Вам вони зараз нi до чого. Краще просто розслабтесь… i насолоджуйтесь екскурсiею.
– Екскурсiею?
Оля вилупилась на масив даних.
– Екскурсiею, так, – голос десантницi звучав задумливо i навiть трошки замрiяно. – Зараз я проведу для вас невеличку екскурсiю – покатаю по войдi. Лишень перезаряджу батареi…
ЗАРЯД – 89%
Тестування взаемодii…
Завантаження оновлень…
– По чому?
– По войдi, зонi накопичення осаду. Інакше кажучи – водянцi…
Вiйськовi розробки Iowa. LLC
Авторизацiя профiлю…
– А… де ми взагалi? – спитала Оля перше, що прийшло в голову. – Тобто… де Я?
ДОСТУПНИЙ НОВИЙ ФУНКЦІОНАЛ
Налаштування конфiгурацiй…
Нейронний тракт ГОТОВИЙ
Please Wait…
– Лежите пiд уламками одноi з секцiй General Biology… – не надто уважно одповiла Єва. – Просто у гущi войди. І, до речi, – оця драна балка врятувала вам життя.
Вона напрочуд лагiдно шурнула Олиною рукою по зiщулених уламках комунiкацiйноi балки.
– Бо аби вас не затрамбувало пiд оцю кучугуру, то навряд чи скафандр витримав би такий потужний викид енергену всередину корабля… Це ж навiть не вiйськовий зорелiт.
– Енергену??
– А ви думали! – глузливо пирхнула Єва, напевне, щось iще злагоджуючи, – потоки даних замотались перед Олиним поглядом ще швидше…
– Почекайте, а…
ЗАРЯД – 97%
Налаштування компонентiв BLACK_ICE (armor)
Кристалiзацiя нанодерми… 71%
Оля вiдчула, як скафандр немовби щiльнiше стягнув ii тiло, а десантниця мiж тим продовжила:
– Патока. Язичок, що лизнув вашi ноженята, був усього лиш одним iз майже згаслих фiламентiв цунамi – хвиля пiшла далi, нищачи каркас та обшивку корабля…
Десантниця замовкла, i перед Олиним взором промигнув якийсь новий масив iнформацii.
– Отак от… – промугикала Єва. – Флотськi кораблi умiють при розгерметизацii енергоемностей оперативно скидати весь енерген подалi через патрубки маршевих двигунiв – дешево i сердито, а сила iнерцii при цьому така, що можна вiдскочити за пару парсекiв у протилежному напрямку… ну, але то вже деталi.
– Почекайте…
– Словом, коли Руанда рознесла движки лайнера, Кайл був досить близько до вас, але войда вiдтiснила його назад… Разом iз шматком секцii та парочкою транспортних станцiй. Лайнер трiснув навпiл у першу ж довбану мiлiсекунду – що й казати… Розстрiляли, як на навчаннях, ех…
Не ясно було – десантниця зiтхнула скрушно чи скорiше глузливо…
