banner banner banner
Olya_#2
Olya_#2
Оценить:
 Рейтинг: 0

Olya_#2


«Що вона плете?» – подумала Оля, а вимовити змогла лиш те саме iдiотське:

– Почекайте…

ЗАРЯД – 100%

Аналiз тактичноi обстановки…

– Так, заряд е, – перебила ii Єва. – Тепер я трошки зменшу освiтлення, якщо ви не проти… Видно буде паскудно, але тутешнi природнi барви сiткiвку випалюють тiльки так.

Калiбрування рецепторiв нановолокна…

Налаштування зорового нерва…

Налаштування загального симбiозу…

Тестування компоненту I–VISION…

Дiагностика…

Інтеграцiя свiтлофiльтрiв…

Свiт перед Олею враз якось поплив, потьмянiв, а потiм рiзко ПОЗЕЛЕНІВ, периферiйний зiр замулився, а в центр того каламутного смарагда вискочило кiлька чудернацьких жовтогарячих прицiльних марок, вiртуальний горизонт, аморфна цифрова шкала, парочка дiаграм i ще щось не вельми зрозумiле…

– Почекайте, – вимовила Оля, захлинаючись вiд хвилювання, – як це «Руанда рознесла движки лайнера»???

– Мовчки. Прошила рельсотронами, – знов незрозумiло зiтхнула десантниця. – Давайте по дорозi розкажу, окей? Ну, ви готовi?

І, не дочекавшись вiдповiдi, зробила один стрiмкий i вельми карколомний порух Олиним тiлом, а саме – скрутившись калачиком, перевернулась головою до жахного пекельного молока, а ногами вперлась в уламки полiелементних конструкцiй. При чому весь цей рух був наскiльки виваженим i фiлiгранним, що десантниця (тобто Оля) нi разу не торкнулась поверхнею скафандра до стiнок жолоба. Як iй це вдалося в такiй тiснотi, для Олi лишилося загадкою. Ну, тобто, як це вдалося самiй Олi пiд ii керу… Словом!

– Почекайте… що ви надумали робити?

– Шубовсть, – писнула на те десантниця.

І неприемно хихикнула.

І стрибнула в диявольське молоко.

5

__12QP3488864__352LF17893__

__ ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ __

__350LJFRRRAQ__PLEASE WAIT__0684HFDJOL45JKGFGV__JLO19__

__критичнi ушкодження покровiв__

__DHMNF__093VFUOLJ6859__ TARGETING SYSTEM CHECK__YJLKKNB7FCFRRH__JK685665HJK__ TARGETING SYSTEM OFFLINE__EUL68590__684KJHGFGFD665__HJKJGFDFHKHVF52R__

__ критичнi показники бiотелеметрii __

__45JKGFGV__JLO194HFDJKJGFDFH__0684HFDJOL__45JKGFGV7FCFRRHJK6__

__ДИРЕКТИВИ СКАФАНДРА__

__L45JKGFGV__JLO19__8UFD__FATAL ERROR__SDSQWW5__12QP3488864__352LF__

__ СТАТУС СИСТЕМИ __

__VFUOLJ68__7FCFRRHJK68590__90__684__

__ некроз нановолокна __

__DHMNF__093V65__HJKJGFDFHKHVF52R__

__БЕКАП ДАНИХ__

__GFD665__HJKJGFDFHKHVF52R__88864__352LF1789388864__352LF17893FD665__HJKJGFDFHKHVF52R__ВІДМОВА__GV__JLO194HFDJKJGFDFH FDJOL45__ВІДМОВА__19__8UFDS__SYSTEM STANDBY__ 9388864__352LF17893__

__ПОСЛІДОВНІСТЬ РЕПЛІКАЦІЇ__

__FD665DSQWW5__FDJOL45JK__ TARGETING SYSTEM ERROR__352LF17893FD665__HJKJGF__8UFDSDSQWW5__12QP3488864__ ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗАВАНТАЖЕННЯ__88864__352LF1789388864684KJHGFGFD665__HJK__УВАГА УВАГА__684KJHGFGFD665__HJKJGHKHVF52R__YJLKKNB7FCFRRH__JK6859__068423UJHG__QQHBB4GFFG__

__ СИСТЕМА НЕАКТИВНА __



Барвистi кислотно-ядучi масиви iнформацii скажено носились перед Олиним взором якусь мить. А тодi раптом згасли, розтанули, лишивши по собi тi самi жовтогарячi прицiльнi марки, вiртуальний горизонт, аморфну цифрову шкалу, двiйко дiаграм i ще маленький аскетичний напис такого ж кольору:

ОПТИМІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛУ…

– Fire, walk with me! – iстерично верескнула десантниця i якось зловiсно загиготала. – Ну, як ви там, га?

Оля лиш розгублено кавкнула, ковтнувши слину.

– Я жартую-жартую… – Єва засмiялась iзнов, уже не так божевiльно. – Показники в нормi, все окей.

Але Оля ii не слухала – вона лише розгублено озирала картинку з дисплейного забрала… Це було щось дивовижне, нереальне, неземне. Єва (тобто Оля) немовби пливла крiзь в’язку мутну воду чи талий лiд – простiр дрижав i колихався перед лицем, рвався, лип до сенсорiв шолома тонкими невагомими клаптями, рвався ще дужче, танув, хвилювався, видувався, зеленiв i тьмянiв, синiв i скнiв, трiскався, переливався i сповзав невагомими клаптями на понiвеченi уламки довкола. Пекельний молочний вогонь залишився позаду i ще жахтiв угорi неясно, десь просто над головою, а просто перед Олею розстилалась казкова i дещо моторошна рiвнина. Розмiри ii були неяснi, бо вже за кiлька крокiв вiд Олi все застилала важка трiпотлива каламуть. Але спереду все ж виднiлись якiсь тоненькi дуги, зигзаги, решiтки – уламки понищених конструкцiй, що аж чорнiли в каламутному зеленому маревi… І Єва (тобто Оля) летiла на них.

АКТИВАЦІЯ гравiтацiйних наколiнникiв…

Корекцiя траекторii…

Вiртуальний горизонт смикнувся i поплив униз, а одна з прицiльних марок видовжилась, розтяглася в пологу дугу – кiнчик ii коротко мигав, прилiпившись до ребра якогось вугiльно-чорного куба. Швидкiсть падiння зменшилась, i Оля полетiла по вiртуальнiй дузi вперед, туди, де мигала марка, ноги ii виструнчились, руки розправились, i вона летiла, немовби розрiзаючи тiлом мутну воду чи плавлячи талий лiд…

УВАГА, ТЕРМІЧНА НЕБЕЗПЕКА

Швидкiсть регенерацii наноагентiв недостатня…